Про сучасну українську міграцію

Роль, яку відіграли видатні представники української діаспори у збереженні історико-культурної спадщини України, активізації її політичного життя, їх значення для гідного представлення України та українства на міжнародній арені, зрештою, для формування її сприятливого іміджу, безперечно, важко переоцінити. Але зараз я хотіла б звернути увагу на “пересічних” українських іммігрантів новітньої доби, хто з тих чи інших причин, в основному соціально-економічних, працює за кордоном. Саме на тих іммігрантів-новоприбульців, які ще не встигли стати діаспорою, тобто повноправними громадянами країни поселення, які можуть об’єднуватися в організаційні структури, що представляють інтереси цих громадян як етнічної спільноти на світовій арені.

Як відомо, в українській еміґрації виокремлюють три хвилі переселенського руху: першу – з початку 70-х років ХІХ ст. до початку Першої світової війни; другу – період між двома світовими війнами; третю – Друга світова війна та повоєнні роки; і четверту – новітню хвилю української трудової міграції, яка вперше в історії України виникла в період творення української державності.

Border Speaking

40 public-viewing along the border

Border Speaking is a travelling event that took place along the former Schengen-border during the summer of 2009. In cooporation with local partners (associations, municipalities, centres of culture, etc.), the documentary film «La frontière intérieure» has been transported and shown in 40 different places on the border from the Baltic to the Adriatic sea. This film is based on the portraits of 7 border inhabitants from 7 different countries who tell us about their life and particular destiny regarding the development of the border. They are sharing their memories, oscillating between their desire to forget and their need to remember the complex history, 20 years after the fall of the iron curtain.

° from 20 July to 20 October

Україні прикро, коли з її громадян у Чехії роблять рабів

http://www.tor.cn/chinfootball/dw

Авторитетна чеська газета “Лідове новіни” опублікувала статтю “Тисячі чужинців потрапили у Чехії в рабство”. Згадані там факти прокоментував “Німецькій хвилі” радник посольства України у Чехії Олексій Зарицький.

У статті “Лідове новіни” від 6 серпня 2009 року йдеться про те, що з огляду на кризу чехи не видають заробітчанам дозволів на працю, але тисячі українців працюють “по-чорному”, бо все забезпечено “клієнтами”, які підкуповують чеських урядовців. Радник посольства України в Чехії Олексій Зарицький каже, що це прикрі факти і Україна робить усе можливе, щоб цього не було:

“Нам дуже прикро, що чеські бізнесмени таким чином поводяться з українськими громадянами. Вони діють на території Чехії. У кожній державі є свої поліція, Міністерство внутрішніх справ, які можуть припинити діяльність будь-якого угруповання. Очевидно, тут питання більш широке, і ми, звичайно, в контакті з МВС Чеської Республіки, яке займається цим на постійній основі”.

Ресурсний центр для українських іммігрантів

Фонд «Open Ukraine» підтримав ініціативу створення у Ризі Ресурсного центру для українських іммігрантів

---

30 вересня 2009 року Голова наглядової Рада Фонду «Open Ukraine» Терезія Яценюк візьме участь у відкритті Ресурсного центру для українських іммігрантів у Ризі, Латвія.
Відкриття Ресурсного центру є результатом співпраці, яка почалась восени 2008 року між Фондом «Open Ukraine» (в рамках програми «Міграція сьогодні») і  Об’єднанням українських організацій Латвії, Латвійською морської Академією, асоціацію «Dialogi.lv» та «Transporta efektivitates Centrus».
Ресурсним центром досліджуватимуться потреби українських мігрантів у таких напрямках як підвищення професійного рівня, адаптація у латвійському суспільстві, правовий захист, розширення можливостей дозвілля.

Endstation Ukraine: Dringender Aufruf zur Hilfe

von Claude Braun, EBF Schweiz

Basel, den 25. März 2009

Liebe Freundinnen und Freunde,

Vor wenigen Tagen sind wir von einer Delegationsreise in die Flüchtlingslager der Westukraine zurückgekommen. Die BürgerInneninitative “Comité d’Aide Médicale de Transcarpatie” hatte uns eingeladen. Im letzten Herbst war das Grosslager in der Ortschaft Pawschino in Transkarpatien auf Grund internationaler Kritik geschlossen worden. In diesem Lager waren die Flüchtlinge interniert, welche von den angrenzenden EU-Ländern in das Armenhaus Ukraine abgeschoben werden. Sie waren dort eingepfercht, im Sommer und im Winter, zum Teil in Zelten. Seit der Schliessung dieses Lagers wurde es wieder ruhig um die Flüchtlinge.

Dieser Ruhe konnten wir nicht trauen. Wo sind die Flüchtlinge heute? Europa schiebt sie weiterhin in die Ukraine ab. Für immer mehr Flüchtlinge ist die Ukraine auf dem Weg in den Westen die Endstation. Die Ukraine grenzt im Westen an die EU-Länder Polen, Slowakei, Ungarn und Rumänien. Alle schicken Flüchtlinge zurück. Unsere Freundinnen und Freunde vor Ort hatten Hinweise, diesen wollten wir nachgehen. Das Gesehene hat uns erschüttert.

Такого еще не было

Такого еще не было: 161 украинец судится с Чехией, требуя материальной компенсации. Cоотечественники обвиняют львовское консульство республики в коррупции на EUR360 тыс. Какова ситуация с заграничными диппредставительствами при получении шенгенской визы сегодня – узнавала интернет-газета “СЕЙЧАС”

Причиной для иска стал телефонный звонок, с помощью которого можно было заказать посещение львовского консульства. Звонки были платные – 310 крон, которые шли на счет частного чешского агентства. За восемь месяцев своей деятельности агентство получило 30 тыс. звонков и заработало на украинцах более 9 млн. крон (EUR360 тыс.). сообщила “Немецкая волна”.

По мнению адвоката обманутых украинцев Яна Копрживы, плата за звонок снималась незаконно. По предварительным данным, агентство было выбрано посольством Чехии в Украине без объявления обязательного конкурса. Владелец агентства Властимил Валент – приятель посла в Украине Ярослава Башты.

Одни удобства

Случай с чешским консульством – не единственный, когда на украинцах зарабатывают сотрудники дипломатических ведомств. В консульстве Германии также практикуется продажа мест в очереди. В сентябре оно стоит 50 грн., хотя в середине лета его можно было приобрести еще за 35 грн., рассказывает Анна Король, дважды посещавшая Германию в последнее время.

Польське рільництво потребує заробітчан

Володимир Прядко

Джерело: http://www.polskieradio.pl/zagranica/ua/

послухати 3,61 MB

З січня по травень у Польщі легально працювало майже 105 тисяч українців. У цей же час у польських підприємствах трудилося також 2,5 тисячі білорусів, більше тисячі молдован і 300 росіян.
Йдеться про працевлаштування на спрощених засадах.
Польські роботодавці за цей період зголосили бажання прийняти на роботу 108 тисяч осіб, що на 43% більше ніж раніше. Проте, роботи для іноземців прибуває лише в одному секторі, – у сільському господарстві.

Створено першу загальноєвропейську «гарячу лінію» для українських заробітчан

17 серпня 2009 року

Сьогодні, 17 серпня 2009 року, розпочинає роботу перша загальноєвропейська «гаряча лінія» для українських заробітчан. Відтепер кожен українець, який знаходиться  за кордоном, зможе  зателефонувати  на визначений місцевий номер у країні свого перебування та  отримати від спеціального кол-центру в Україні  безкоштовну консультацію з питань трудової міграції, кризових ситуацій та цільових програм допомоги заробітчанам за кордоном.

Нова «гаряча лінія» матиме місцеві номери у дев’яти країнах Європи, де за статистикою працює найбільша кількість українських заробітчан: Польщі, Чехії, Росії, Угорщині, Греції, Португалії, Німеччині, Італії та Іспанії. 

В Італії українка вбила пенсіонера, за яким доглядала, і наклала на себе руки

В Італії українка вбила пенсіонера, за яким доглядала, і покінчила життя самогубством.

Як повідомив УНІАН голова Християнського товариства українців в Італії Олесь ГОРОДЕЦЬКИЙ, після того як пенсіонер три дні не виходив на зв’язок, його родичі викликали поліцію та пожежників, котрі, виламавши двері помешкання, знайшли два мертвих тіла: на ліжку з проламаною головою лежав господар, 84-річний Альдо Бріуоло, а у ванній кімнаті знайшли повішеною 45-річну Маргариту Кузьміну, громадянку України, яка доглядала за пенсіонером вже багато років.

На думку експертів, трагедія сталася 15 серпня. Версія, до якої найбільш схиляються правоохоронці, – це вбивство і самогубство, оскільки двері помешкання були замкнені зсередини, і на тілі українки судмедексперт не виявив слідів насильства.

М.Кузьміна проживала в Сан Філі легально вже багато років, і всі хто її знав, характеризують як спокійну людину.

Не можемо справитися з расизмом

Автор -  Катерина Вісьнєвска
Джерело -  http://wyborcza.pl/1,75478,6722483,Na_rasizm_rady_nie_mamy.html

Позаурядові організації б’ють тривогу: Польща не вміє боротися з расизмом і ксенофобією. У Німеччині ситуація краща.

Що  ти гадаєш про це?
Це висновки з опублікованого недавно рапорту “Моніторинг злочинів ненависті, а також допомоги їх жертвам в Польщі і в Німеччині”. Опрацювали його польське Об’єднання “Ніколи більше” і німецька організація «Opferperspektive». У 2008 р. приглядалися групам, підданим на прояви ненависті: емігрантам, Ромам, релігійним і сексуальним меншинам. Провели кількадесят інтерв’ю з їх представниками в обох країнах.
Висновки не захоплюють. Тільки пригнічують. Всі опитувані зіткнулися з ненавистю і переслідуванням особисто або торкнулося це членів їх громадськості. Найчастіше називали: ненависні коментарі, напасті на будинки молитви і кладовища.

---

Творці рапорту перевіряли, як обидві держави радять собі з расизмом. Польща на фоні Німеччини виглядає погано. “У Німеччині злочини ненависті є предметом політичної дискусії і публічних дебатів, в Польщі рідко” – читаємо в рапорті.
- У стандартах західних країн це одна з головних проблем. Власті знають, що проблематика расизму і нетерпимості це невралгічна  частина громадського життя, бо конфлікти, до яких доходить з цього приводу  погано впливають на громадське життя і політичне. В нас не має цієї свідомості – говорить Мартин Корнак  голова Об’єднання “Ніколи більше” і головний редактор журналу “Ніколи більше”.
Автори рапорту звинувачують польські інституції (між іншим поліцію, установи), що ігнорують злочини ненависті. Уряду наголошено, що не постачає регулярної фінансової підтримки організаціям допомагаючим жертвам ненависті. Не чути про дії Загальнодержавної Програми Боротьби з Расовою Дискримінацією, Ксенофобією і Нетерпимістю. 

“Консул намагався дати ляпас не мені, а Українській державі”

http://unian.netГромадянці Валентині Малєй у Консульстві Греції в Києві не дали візу. Подія, власне, нічим не визначальна, хоча сьогодні таке трапляється дедалі рідше. Потік заробітчан у Європу різко скоротився – у світі криза, безробіття, туристичні потоки падають, і чимало країн намагаються принаймні не створювати штучних перепон українським туристам.

Але Валентині Малєй не просто візу не дали… Керівник Консульського відділу Грецького посольства Дімітріос Міхалопулос провів з нею таку “співбесіду”, яка щонайменше тягне на внутрішнє службове розслідування Міністерства закордонних справ Греції.

Після публікації про інцидент у пресі ми зв’язалися з його учасниками.

Валентина Малєй

– У Греції я була кілька разів, – розповіла нам Валентина Малєй. – Їздила туди з родиною виключно на відпочинок – у чотири- та п’ятизіркові готелі на Криті, на острові Закінтос, на Пелопоннесі. Цього разу теж здала документи – через турфірму “Музенідіс Тревел” – для тижневої поїздки на Халкідікі. За готель і авіаквиток було заплачено 1300 євро. Відповідні документи, звісно, були здані в посольство – усе, як завжди. Але за два дні до поїздки мені повідомили в турфірмі, що візу не поставили з мотивацією: “підозріливо часто їздить до Греції”. Зв’язалися з Консульством, там сказали, що завтра о 10.30 консул чекає мене на співбесіду, аби переглянути документи. Я прийшла у призначений час… За скляною перегородкою консул про щось розмовляв зі співробітницею – очевидно, українкою. Та сказала мені подати документи. Я помітила, що в консула неприродно тремтять руки, він нервовим рухом узяв пачку моїх документів і став хаотично їх перебирати, не дивлячись на них. Я мовчки чекала. Консул спочатку щось емоційно говорив…

“Я їду на відпочинок на Халкідікі в заброньований готель, – почала було я. – Там уже відпочиває моя родина, яка полетіла туди кілька днів тому… Щось не так?”

“Женщина, – перебила мене працівниця”. – Вопросы здесь задаем мы!

Die polnische Stiftung Proksenos (Fundacja Proksenos) wurde gegründet

Picum Rundbrief Juni 2009, www.picum.org

POLEN
Die polnische Stiftung Proksenos (Fundacja Proksenos) wurde gegründet,
um die
Unterstützung für verletzbare Migrant/inn/en in Polen zu ermöglichen.
Der Sprecher der
Stiftung, Kajetan Wróblewski, berichtet, dass über 300.000
Ukrainer/innen in Polen wohnhaft
sind, jedoch zu einem großen Teil undokumentiert, wodurch Krankheiten
oder Unfälle ein
großes Problem für diese darstellen. Da bisher noch keine Stiftung die
Situation begründet
durch einen irregulären Aufenthaltsstatus angesprochen hat, bleiben
diese Migrant/inn/en
unsichtbar für Sozialarbeiter/innen und Beamte/innen. Die Organisation
hat Geld gesammelt,
um die Behandlung für zahlreiche kranke undokumentierte Migrant/inn/en,
die in Polen
wohnhaft sind, zur Verfügung zu stellen. 

В.ЮЩЕНКО:”завданням №1 має бути захист прав українських громадян”

Джерело: http://www.unian.net

Президент України Віктор ЮЩЕНКО доручив Міністерству закордонних справ та дипломатичним установам жорсткіше контролювати виконання країнами-членами Європейського Союзу домовленостей щодо спрощення візового режиму з Україною.

Як передає кореспондент УНІАН, про це глава держави сказав на нараді, присвяченій міграційно-візовій сфері відносин між Україною та ЄС.

В.ЮЩЕНКО підкреслив, що після підписання угоди з ЄС про спрощення візового режиму, намітилось багато позитивних тенденцій. Зокрема, у 2008 році на 25% збільшилась видача шенгенських віз українським громадянам, 50% шенгенських віз видавалися безкоштовно. Також В.ЮЩЕНКО зазначив, що спостерігається збільшення кількості видачі багаторазових віз, вдвічі знизилась кількість відмов.

Водночас він підкреслив, що виникає одна проблема на тисячу, і вся гарна картина змінюється в негативний бік. Президент зауважив, що хоча за останні два роки вдалось знизити з 10-12% до 5-6% кількість відмов у видачі шенгенських віз для українських громадян, все одно залишається велика проблема.

«За цими п’ятьма відсотками стоять десятки тисяч людей, це десятки тисяч невирішених питань. Я адресую це дипломатам, консульським установам, Міністерству закордонних справ – ця статистика має нас турбувати, 5% відмов для громадян України – це не те, що відповідає рівню наших домовленостей з ЄС», – сказав В.ЮЩЕНКО, зауваживши, що це неадекватна взаємна візова політика.

Am 24. Juni soll sie aus Frankfurt am Main abgeschoben werden in die Ukraine

Spielball der Behörden

http://www.taz.de

Nach 24 Jahren in Deutschland eröffnet die Ausländerbehörde Irina S., sie werde ab sofort nicht mehr geduldet und müsse in die Ukraine ausreisen – ohne Arbeit und ohne Sprachkenntnisse. VON HEIDE PLATEN

Irina S. (34) ist staatenlos und ein Spielball der Behörden geworden. Sie ist ein Opfer der Wende, ihr ist der Eiserne Vorhang schon als Kind hart auf die Füsse gefallen. Am 24. Juni soll sie aus Frankfurt am Main abgeschoben werden in die Ukraine, ein Land, dass sie kaum kennt und dessen Sprache sie nicht spricht. Ihre Geschichte erzählt die kleine, zierliche Frau mit den großen Blauaugen mit leiser Stimme und fragt immer wieder: “Warum passiert mir das? Ich war doch immer ganz brav, ich habe immer gearbeitet und immer, immer um meine Legalisierung gekämpft.”

The United Nations Human Rights Council

The Eleventh Session of the Human Rights Council is to take place in Geneva from 2 to 18 June 2009. One key question to be addressed is the renewed extension of the mandate of the Special Rapporteur on the situation of human rights in the Sudan. Interactive dialogue with other Special Rapporteurs and the UN High Commissioner for Human Rights, Navanethem Pillay, will also play a central role.

Furthermore, the Council will conduct its annual general debate on women’s rights during this session. There will also be a panel discussion on human rights and climate change initiated jointly by Germany and the Maldives.

During the session, Germany will sponsor a resolution on human trafficking in collaboration with the Philippines. Also, together with Chile and amnesty international, Germany will organize an event on the situation of prisoners of conscience.

The German delegation will be headed by Günter Nooke, Commissioner for Human Rights Policy and Humanitarian Aid at the Federal Foreign Office.

Election of the new United Nations Human Rights Council (UN News Centre)

From the Commission on Human Rights (CHR) to the Human Rights Council (HRC)

ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УКРАЇНІ

Василь ОВСІЄНКО

ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
Джерело: http://www.khpg.org

(середина 1950-х – 1980-і роки)
(Вступна стаття до видання: Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: В 4 т. Т. 1.: Особистості / Харківська правозахисна група; Упорядник Є.Ю.Захаров; – Харків: Фоліо, 2001. С. 5 – 42.
З виправленнями для видання: Василь Овсієнко. Світло людей: Мемуари та публіцистика. У двох книгах. Кн. 2 / Упорядкував автор. Харків: Харківська правозахисна група; К.: Смолоскип, 2005. – С. 107–146).

Ідеологічне протистояння СРСР і країн Заходу, під знаком якого минуло майже все ХХ століття, загрожувало в другій його половині перерости в третю світову війну. Однак неминучість застосування в ній термоядерної зброї, що дорівнювало б самогубству людства, вимусила шукати шляхів до мирного співіснування держав з різним соціяльно-економічним ладом, до порозуміння і відпруження (детант). 1 серпня 1975 року 33 держави Європи (тобто всі, крім Албанії), а також США та Канада, після тривалих переговорів і зволікань, таки підписали в столиці Фінляндії Гельсінкі Прикінцевий акт Наради з безпеки та співпраці в Європі (НБСЄ).

Ініціативна група захисту прав людини в СРСР

У 1969 році, Генріх Алтунян став членом Ініціативної групи захисту прав людини в СРСР – першого правозахисного об’єднання в країні. З України до групи увійшов також киянин Леонід Плющ. Мустафа Джемілєв – лідер руху кримських татар за повернення в Крим теж став членом групи, в той час він проживав у Ташкенті. Решта членів групи – росіяни: один з Ленінграду і 11 – москвичі.
Правозахисники на той час проводили петиційні кампанії: листи, заяви, звернення до різних радянських та міжнародних органів про ситуацію з правами людини в СРСР, на захист тих чи інших репресованих тощо.

Про оплату за візи – не дочекаєтесь

Європа не готова «за дякую» давати українцям візи

Європейська комісія поки що не готова підтримати пропозицію України про скасування плати за візи.

Про це в ексклюзивному інтерв’ю проекту “УНІАН-Новини ЄС” заявив міністр юстиції України Микола ОНІЩУК після завершення засідання Трійки ЄС-Україна у сфері юстиції, свободи та безпеки, яке відбулося 3 червня в Люксембурзі.

“Європейська комісія з огляду на ряд чинників, в тому числі беручи до уваги явища фінансово-економічної кризи, на цьому етапі пропонує Україні рухатися у напрямку розширення категорії громадян, які звільняються від плати за видачу візи”, – сказав він.

Міністр зазначив, що з точки зори європейських чиновників, розширення переліку пільгових категорій громадян, які не платитимуть за візи, є більш прийнятним, як з точки зору психологічного настрою країн-членів ЄС, так і з точки зору спрощення видачі віз для українців.

Фортеця Шенген для післярадянської Європи

Автор – Марцін Войцеховскі

Переклад – Марія Якубович, marijajakubowycz@gmail.com
Джерело – http://wyborcza.pl

- Це  загрожує  відродженням нової залізної завіси – піднімає тривогу Гжегож Громадскі  з Фундації ім. Баторія. Досліджено, як змінилася візова політика держав Вишеградської Групи після  входу до зони Шенген.
Польща є в зоні Шенген з кінця 2007 року.  Ми можемо подорожувати без  прикордонного контролю  майже по всій Європі. Взамін ми були зобовязані  загострити критерії видавання  віз а також підвищити їх ціни. Тому для наших східних сусідів Шенген стає символом закриття ЄС на пострадянські країни. – Поводження з  відвідувачами  в європейських консульствах є принижуюче – говорить український журналіст Роман  Кабачій, автор відкритого листа, до посла Польщі в Києві, в якому він протестує проти способу видавання  віз.

Луценко правий, коли говорить про упереджене ставлення німців до українців – депортовані заробітчани

26.05.2009 15:19

Вголос

Заробітчани з України, яких депортували з Німеччини 26 травня 2008 року, подали до суду на Німеччину з вимогою відшкодування матеріальних і моральних збитків.

Про це повідомив керівник ЛОВ центру національного відродження імені Степана Бандери Юрій Антонюк на прес-конференції сьогодні.

Як розказали потерпілі Людмила Бєлоконова та Тереза Семенів, через різне трактування візового законодавства країнами Шенгенської зони, роботодавець в Іспанії запевнив їх у тому, що вони можуть без перешкод їхати додому.

10 українських заробітчан, яких затримали на кордоні, подали до суду на Німеччину

26.05.2009 14:52

http://www.zaxid.netУкраїнські заробітчани – восьмеро жінок та двоє чоловіків з Львівщини, яких 26 травня минулого року було затримано в Німеччині на кордоні з Польщею у пункті пропуску Герліц, подали до суду на державу Німеччина через неправомірну депортацію, хамське ставлення до людей з боку правоохоронців, які їх затримували. Люди вимагають від німецької сторони скасувати депортацію, штрафні санкції, компенсувати моральні збитки і, про що затримані наголошували неодноразово, вибачилися за свої дії. Про це 26 травня вони повідомили під час прес-конференції у Львові.

Як розповів під час прес-конференції керівник ініціативної групи людей, які їхали з офіційної роботи з Іспанії 26 травня минулого року, Василь Вовчанський, їх історія розпочалась з того

Рік знущань над заробітчанами

Пригадую, в  фольклорі був такий анекдот: “Іван просить у шинкаря рубль позичити, обіцяючи через місяць повернути вдвічі більше. В залогу залишає сокиру. Вже коли Іван збирається йти, шинкар говорить:
- Почекай, я щось придумав. Адже через місяць тобі важко буде повернути зразу два рублі. Може ти половину заплатиш зараз?

Іван погоджується, платить рубль, йде додому і думає:

- Дивно! Рубля немає, сокири теж, один рубль я ще винен, а саме головне, що все правильно!”

Саме як в цьому анекдоті склалася ситуація з нашими заробітчанами, що поїхали в Європу заробити рубля. Не довгого, а зовсім маленького, на хліб, на медикаменти. Позичили на поїздку і візи гроші, заробили там кілька сот Євро, а приїхали додому без нічого. На кордоні між Польщею і Німеччиною гроші від них як залогу відібрали. Приїхали додому і вже рік думають:

- Дивно! Вкладених грошей не повернули, нових теж не бачили, і ще повинні Європі і позичальникам повернути кілька сот Євро. І ніби все правильно!

Та цього разу заробітчани не залишилися “Іванами” і вирішили розібратися, що і до чого.

26 травня 2009 року виповнюється рік,

як десять українських заробітчан, що поверталися з сезонних робіт в Іспанії, були затримані прикордонною поліцією Німеччини за порушення правил перетину кордону.

Чи слід оподатковувати українських заробітчан, які нелегально працюють за кордоном?

Нова спроба сьогоднішнього Уряду замаскувати під турботою про українців – податкове наповнення бюджету
Чи слід оподатковувати українських заробітчан, які нелегально працюють за кордоном?

А чи має моральне і взагалі будь-яке право сьогоднішній Уряд говорити про будь-які оподаткування, якщо у свій час Уряд України порушив Конституцію, щодо прав на працю. Не забезпечивши працею, не надавши можливості людям на нормальне існування, вже не говорячи про нормальне життя. Сьогодні сотні наслідків морального збитку: розбиті сім’ї, діти українців – сироти і напівсироти при живих сьогодні батьках, з нелегальним статусом за кордоном. Люди, які самотужки поїхали за кордон, щоб забезпечити свої сім’ї, зустрілися з сотнями різних випробувань долі, приниженнями, рекетом, тоді уряд не переймався їхніми проблемами. Ці люди зароблені гроші, переправляли і переправляють в Україну – це інвестори, які не отримають жодних дивідентів. А чи не можна прирівняти Постанову від 5 березня 2009 р. N 236 , як рекет в законі сьогоднішнього “горе-Уряду”, це називається настав час ділитися

Питання не в тому, що кожна заробітчанська доля має закінчитися смертю

Питання всім

In До відома on Травень 21, 2009 at 8:49 am

20 травня 2009 року тіло  27 річної Інни Кузан було передано землі. Душа Інни зараз належить Богу. Нам належить пам’ятати про заробітчанську долю Інни, що привела її до смерті.

Інна залишила тут трирічну доньку Іринку, чоловіка Бориса, батьків Лесю і Петра Сирота, молодшу сестру, родину чоловіка, що стала для неї другою сім’єю. Залишила вона всіх нас, а сама пішла як попередження і застереження заробітчанського нещастя. Коли люди проводили в останню дорогу Інну Кузан, ніхто не посмів закинути злим словом про те, що сталося. Але кожен  в глибині серця розуміє, про що власне йдеться. Чому українська спільнота тане на очах?

Частина розкидана по світах, частина занедбана вдома. І там, і там рівень охорони здоров’я бажає бути кращим. Культура піклування про власне здоров’я має стати преорітетом не тільки державних структур, а для людей самих, перш за все. Хто потрапив закордон, може вже зрозумів, що тут діє принцип “пан, або пропав „. Як сам себе не врятуєш, не попіклуєшся про власне медичне страхування наперед, не сплачуватимеш щомісячну великі суми до страхових компаній, то ніхто про тебе піклуватися тут не буде. Такі  норми. А як пристанеш до відпрацьованої системи медичного страхування, то лікарі вже зобов’язані будуть належним чином попіклуватися про твоє здоров’я. За це їм платять гроші вже страхові компанії, кому ви довірили піклуватися про своє здорове майбутнє. В разі найгіршого, страхова каса попіклується, щоб ви отримали достатню фінансову підтримку  на оплату  складної операції чи обстеження.

Не всі країни Західної Європи мають добре відпрацьовану систему медичного захисту мігрантів чи людей без паперів. Німеччина, зокрема, була мало не єдиною країною, де без наявного посвідчення про легальний статус, неможна було отримати медичну допомогу, а лікарі зобов’язані були повідомляти поліцію про надходження нелегального хворого. Зараз ситуація міняється. Під тиском громадянського суспільства нещодавно почав діяти новий закон, який не примушує лікарів “здавати „ нелегальних хворих поліції. Крім того, дискутується надання нелегалам спеціального анонімного листка хворого, згідно якого хворі без відповідних паперів зможуть звертатися до лікарів.

Українській громаді Німеччини, зокрема, ще треба попрацювати, щоб налагодити  відповідну організаційну структуру, що надаватиме відповідну інформаційну допомогу заробітчанам чи мігрантам, що потрапляють  в біду. Для цього доведеться вкоротити шаровари і засучити рукава вишиванок, щоб взятися за  дійсну роботу. Потрібні спонсори для того, щоб така структура запрацювала. Для цього доведеться перевести стрілки і перестати дискутувати, хто в діаспорі головний і хто ким має керувати, а сконцентруватись на проблемах наших  людей, що потрапили в біду закордоном, бо вони недобре орієнтуються в тутешніх умовах, мають проблеми з мовою, оформленням паперів та інших формальностей. Вони продовжують тут жити, їх життєві потреби не міняються, хоча вони самі собі їх поміняли, вкоротили, а цим вкорочують своє життя.

Допомога українців-діаспорян одні одним і приїжджим українцям завжди була на порядку денному всіх міграційних хвиль українців. Після війни на терені Німеччини існувало Центральне Представництво Українців Німеччини і Українська медично-харитативна група. Зараз ці організації занепали. На зміну їм не прийшла жодна подібного змісту організація, яка б моніторувала положення українців в Німеччині. Поки все залишається на рівні індивідуального харитативного активізму окремих особистостей. Чомусь розглядається  потреба в даховій організація для керівної функції, а не допоміжної роботи тим, хто вже допомагає українцям. І знову ж таки йде передвиборна компанія лідерів і їх організацій, а не боротьба за те, де знайти ресурси для відповідної роботи.

Заробітчани, що перенесли біду, як і в Інниному фатальному випадку, залишають після себе дітей і родини. Хто піклуватиметься про них?

Борис має піднімати на ноги їх з Інною спільну дитину. Як батькові справитися з цим одному? Знову стати на заробітчанську стежку? Знову залишати дитину з іншими людьми? Борисові батьки попередили, що вже ніколи не пустять його на заробітки.

А чи є соціально захищеним  українець вдома?

Коли він таким стане, заростуть травою заробітчанські стежки, що часто стають дорогою на той світ. Але питання не в тому, що кожна заробітчанська доля має закінчитися смертю. Питання в тому, чому вона має закінчитися саме  так? Питання всім.

Більше про це на

Так розпорядився Господь…

Діаспора соціальна. Частина третя

Українська Медично-Харитативна Служба

Назва проекту – «Заробітчани»

Шановні колеги!

Як виконавчий директор щойно створеного Благодійного Фонду «Нові традиції», хочу представити один з наших проектів та запропонувати Вам співробітництво.
Назва проекту - «Заробітчани». Передбачається, що в його рамках буде надаватися допомога громадянам України, які знаходяться за кордоном на заробітках. Крім того, допомога буде надаватися  громадянам України, які повернулися в Україну з-за кордону та потребують психологічної, інформаційної, юридичної та іншої підтримки.
Беручи до уваги, що проект знаходиться в стані становлення, наші зусилля зараз спрямовані на визначення нагальних проблем заробітчан та членів їх родин як в різних країнах за кордоном, так і в Україні. Така інформація дасть нам можливість раціонально і ефективно використовувати наявні ресурси і більш цілеспрямовано здійснювати свою роботу.
Ми хотіли б підтримувати контакт із Вашою організацією, тому що ми працюємо над вирішенням спільних проблем. Ми також шукаємо контактів з товариствами і об’єднаннями українців за кордоном, з місцевими українськими громадами та прихожанами українських церков. Ми прагнемо ділитися інформацією, досвідом і, що найбільш важливо, об’єднувати наші зусилля і можливості у вирішенні проблем українських трудових мігрантів та членів їх родин за кордоном, а також тих, хто повернувся з заробітків додому і намагається реалізувати здобуті вміння, навички і досвід в Україні.
Ми будемо вдячні за допомогу з контактною інформацією з організаціями українців за кордоном в будь-якій країні світу, в тому числі і в Україні. Ми заздалегідь вдячні за Ваші консультації та поради щодо надання ефективної допомоги українським заробітчанам, ми хотіли б дізнатися хто і в чому саме потребує нашої допомоги!
Ми готові з Вами співпрацювати і готові здійснювати допомогу українським «заробітчанам»!
Коротка інформація про проект англійською та німецькою мовами для Ваших партнерів за кордоном – у вкладених файлах.

Олексій Сивак 

Німеччина зняла рішення про депортацію з десяти українських громадян

Німеччина зняла рішення про депортацію з десяти українських громадян, в грубій формі затриманих і оштрафованих рік тому. При цьому українцям запропоновано сплатити витрати на затримання і депортацію з власних коштів.

За даними німецької журналістки і правозахисниці українського походження Ольги Самборської, яка допомагала українським трудовим мігрантам, німецька сторона запропонувала депортованим українцям відмінити рішення про депортацію у випадку, якщо вони погодяться, що депортація була проведена за їхній кошт. Також скасовано невеликі суми штрафів, які через якийсь час буде повернено українцям.

Як повідомляє Самборська, на думку адвокатів, це «дуже велика поступка» і «серйозний прогрес», оскільки в подібних справах, як правило, рішення не міняються.

Хоча рішення про депортацію зняте зі всіх мігрантів, але тільки четверо жінок, у яких вилучили суми, достатні для оплати депортації, можуть ним скористатися. Решті мігрантів німецька сторона запропонувала доплатити кошти, яких бракує.

П’ятеро постраждалих ця пропозиція обурила. За словами одного з них, Василя Вовчанського, він не вважає за можливе щось доплачувати німецькій стороні, яка грубо порушила права українців.

Детальніше читайте у статті Тетяни Силіної «Третій сорт. Боротьба за перший триває» у свіжому номері «ДТ».

Hart an der Grenze

Erika Harzer
Die Autorin ist Journalistin und lebt in Berlin

Amnesty Journal April 2009

Wegen eines bürokratischen Fehlers wurden ukrainische Saisonarbeiter
von der deutschen Bundespolizei schikaniert und unwürdig behandelt.

Die Sonne war schon aufgegangen, doch das änderte wenig an der Müdigkeit von Vasyl Vovchanskyy und Olha Rozlutska. Zwei Tage zuvor hatte ihre Reise begonnen, die von der spanischen Stadt Huelva über Madrid nach Wroclaw in Polen führen sollte. Von dort aus wollten sie gemeinsam mit ihren acht ukrainischen Kollegen mit einem Kleinbus nach Hause in die Ukraine fahren. Es war der 26. Mai 2008 und mehr als die Hälfte der Strecke lag schon hinter ihnen. Bald würden sie wieder in Vovche sein, ihrem kleinen ukrainischen Heimatdorf nahe der polnischen Grenze.

Vasyl und Olha freuten sich auf zu Hause. Drei anstrengende Monate in Spanien lagen hinter ihnen, aber die Mühe hatte sich gelohnt. Die spanische Firma Freshuelva hatte sie im Februar als Erdbeerpflücker angeheuert. Nun konnte Vasyl Vovchanskyy endlich die dringende Operation für seinen kranken Bruder finanzieren.

Doch dazu kam es nicht. Bei Ludwigsdorf-Görlitz, kurz vor der polnischen Grenze, stoppte die deutsche Bundespolizei ihren Reisebus. Nach der Ausweiskontrolle mussten Vasyl, Olha und ihre acht ukrainischen Kollegen aussteigen.

Einige Monate später sprechen der 29-jährige Vasyl und die 38-jährige Olha in L’viv, der größten Stadt der westlichen Ukraine, mit Journalisten über die Ereignisse. Beide hatten viel von ihrer Reise nach Europa erwartet. “Als ich nach Spanien gefahren bin, wollte ich erstens das Geld für meinen Bruder verdienen und zweitens die Europäische Union näher kennenlernen”, erinnert sich Vasyl, bevor er auf die Ereignisse an der Grenze zurückkommt. “Wir haben kein Wort verstanden, weil die Polizisten deutsch sprachen”, sagt er. “Unser Visum war eigentlich okay. Die Spanier hatten uns gesagt, damit könnten wir durch Deutschland fahren.”

Im Visa – Wirrwarr.

Im Mai letzten Jahres wurden ukrainische Arbeitsmigranten wegen angeblicher Verstöße gegen die Einreisebestimmungen der Bundesrepublik Deutschland von der Bundespolizei deportiert

von Bjoern Jungius

a) Der Vorfall

Am 26.05.2008 um 06.10 Uhr morgens werden die Passagiere eines polnischen Reisebusses in der Nähe von Görlitz einer Kontrolle durch die Bundespolizei unterzogen.  Unter den Reisenden befindet sich eine Gruppe ukrainischer Arbeitsmigranten. Die Ukrainer sind auf der Heimreise; sie kommen aus Spanien, wo sie knapp drei Monate lang legal als Erntehelfer gearbeitet haben. Bei der Kontrolle der Reisepässe stellen die Bundespolizisten zur Überraschung der Betroffenen fest, dass angeblich keiner der Ukrainer über ein gültiges Visum verfüge, welches zur Transitreise durch die Bundesrepublik Deutschland berechtigt hätte.

Bei den in den ukrainischen Pässen befindlichen Visa handelt es sich um Schengen-Visa der Kategorie „D“ – diese Art von Visum berechtigt lediglich zur einmaligen Durchreise durch die Schengen-Staaten in den Zielstaat (also zur Busreise von der Ukraine nach Spanien), nicht jedoch zur Rückreise durch die Schengen-Staaten in das Herkunftsland. Infolge des festgestellten Verstoßes gegen die deutschen Einreisebestimmungen werden die Ukrainer zum Verlassen des Busses aufgefordert. Der zuständige Polizeiführer der Bundespolizeidirektion Pirna entscheidet „nach Prüfung des vorliegenden Sachverhalts“, alle Ukrainer auf dem Luftweg in die Ukraine „zurückzuschieben“. Am Nachmittag wird die Gruppe dem Haftrichter im Amtsgericht Görlitz vorgeführt; dieser ordnet eine befristete Haft zur „Sicherung der Zurückschiebung“ an. Um die Begleichung der durch die Deportation entstehenden Kosten (Haftkosten, Fahrtkosten, Dolmetscherkosten, Flugkosten, Personalkosten) zu gewährleisten, wird jedem der Betroffenen von dem in seinem Besitz befindlichen Bargeld eine Sicherheitsleistung von bis zu 1000 € eingezogen, ein großer Teil des in drei Monaten harter Feldarbeit verdienten Geldes. Darüber hinaus wird jeder von ihnen mit einer  Wiedereinreisesperre in den Schengen-Raum belegt. Am Folgetag, den 27.05.2008 werden die Ukrainer von Berlin-Tegel aus mit dem Flugzeug nach Kiew abgeschoben.

b) Das Widerspruchsverfahren

Am 22.06.2008 legen die Betroffenen Widerspruch gegen die Verfügung zur Zurückschiebung ein. Ziel des Widerspruchverfahrens ist eine Befristung der Wiedereinreisesperre ab sofort

Cпільну заяву про співпрацю з протидії незаконній міграції можна підписати тільки,

коли накачати голову алкоголем. Підтримати чи засудити мінітра Луценка? Принаймі

Кріль вважає, що Луценко має сісти на 15 діб і подати у відставку (див. внизу).Протидіяти треба не незаконній міграції, а тим, хто їй сприяє, тобто безвідповідальним міністрам, що не тільки не можуть країну до ладу дати, та ще й її і дискредитують. (ред.)

Лідер партії “Єдиний центр”, народний депутат Ігор КРІЛЬ закликає міністра внутрішніх справ України Юрія ЛУЦЕНКА подати у відставку через інцидент в аеропорту Франкфурта.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі “Єдиного центру”.

«Людина, яка у п’яному вигляді зчиняє бійку з поліцейськими іншої країни, не може бути міністром внутрішніх справ. Тому, якщо у Ю.ЛУЦЕНКА не вистачить мудрості і розуму самому подати у відставку, “Єдиний центр” ініціюватиме її у парламенті», – заявив І.КРІЛЬ.

Депутат зазначив, що не так давно японський міністр фінансів подав у відставку лише через підозри у тому, що він був нетверезим під час прес-конференції. «Це тому, що в інших країнах урядовці розуміють: міністр – це публічна людина і його дії впливають на імідж країни, – сказав він. – Тим паче, коли він перебуває у службовому відрядженні».

NO BORDER CAMP 23-29 JUNE

CALAIS NO BORDER CAMP 23-29 JUNE*

The Calais No Border camp is a joint venture between French and Belgian
activists and migrant support groups and the UK No Borders Network. It
aims to highlight the realities of the situation in Calais and Northern
France; to build links with the migrant communities; to help build
links between migrants support groups; and lastly, but not least, to
challenge the authorities on the ground, to protest against increased
repression of migrants and local activists alike.

This camp calls for the freedom of movement for all, an end to borders
and to all migration controls. We call for a radical movement against
the systems of control, dividing us into citizens and non-citizens,
into the documented and the undocumented. 

Міграція соціальна

Відчуття переповненого ке-лиха

Причиною до написання цієї частини стала історія Інни К., з долею якої я нещодавно випадково зіткнулась. Випадковість виявилася невипадковістю, але тієї останньою краплею, що переповнила келих проблеми українських мігрантів у Німеччині. Випадок Інни на перший погляд ординарний як на  українку-заробітчанку за кордоном. Але коли людині виголошується смертний вирок у неповних 30 років, матері трирічної дитини, з вуст лікарів, що здавалося можуть все, то настає відчуття переповненого келиха або повного лиха.

Берлін, мігранти, доля: правдами і не правдами в боротьбі за життя

Інна К. в свої 27 років отримала випробування, що не під силу і 87 річному. Перебуваючи за тисячі кілометрів від дому на заробітках, від батьків, від малої трирічної дитини, в чужій їй Німеччині, не володіючи німецькою мовою, втративши паспорт, і на кінець, не маючи медичного страхування, Інну настигає важка хвороба – рак шлунку. Але вона поки і не сподівається про це. Болі прогресують і настає момент, коли Інні не допомагає вже і ношпа. Правдами і не правдами Інні знаходять лікаря. Спочатку операція на апендицит для видалення ймовірної причини болю. Причина проте виявилась невірною. Знаходять хворобу кишкового тракту і в останній момент видаляють вже майже прасклу сліпу кишку. Наступний діагноз: рак шлунку. Остання стадія. Оперативне втручання неможливе. Німецькі лікарі шансів на виживання не дають. Єдиний спосіб зупинити метастази – застосувати хіміотерапію. Але як це зробити? Інна немає ані посвідчення особи, ані медичного страхування, ані достатню суму грошей на лікування в таких розмірах, яких вимагає приватне лікування. А кошти на лікування онкології в Німеччині космічні. Друзі Інни, заробітчани-українці, звертаються за допомогою до парафії української церкви в Берліні. В такому варіанті доходить до мене історія Інни К. – української заробітчанки в Берліні.

УНІАН на тему ілюзій українського уряду

УНІАН вже висловлювався на тему ілюзій українського уряду, що наші гастарбайтери за кордоном готові разюче переглянути свою ментальність і наввипередки кинуться наповнювати бюджет Пенсійного Фонду. І ось відповідна урядова постанова – №236 від 5 березня 2009 року – нарешті оприлюднена. За символічним збігом обставин, на шпальті офіційного урядового видання вона надрукована поруч з іншою Постановою, що затвердила бюджет Пенсійного Фонду на 2009 рік. Тож зручно перебігати очима з одного документа на інший, щоби оцінити реалістичність як гастарбайтерської ініціативи, так і власне кошторису ПФ. Постанова про залучення до ПФ внесків громадян України, котрі працюють за межами України, витримана у рекомендаційному стилі: змусити платити вас, громадяни співвітчизники, не можемо, тож, можливо, зголоситеся самі, якщо бажаєте на схилі літ отримувати

Ще 2 українки оскаржують дії польських прикордонників

Про це УНІАН розповіли самі українки, котрі попросили не називати їх прізвища.

29-річна
Ірина повідомила, що її разом зі знайомою (теж українкою) 24 березня
вночі затримали німецькі прикордонники в Німеччині, територією якої
вони їхали автобусом з Польщі до Італії з шенгенівською візою виданою
польським консульством.

Німецькі прикордонники, за її словами,
після кількох годин допиту, не пояснивши, причину затримання, передали
їх працівникам польської прикордонної служби, котрі в свою чергу
звинуватили їх в неправомірному отриманні візи. При цьому польські
прикордонники не надали жодних доказів, що вони неправомірно отримали
візи.

Die neue Ostgrenze der EU am Beispiel Polens und der Ukraine. Veränderungen, Herausforderungen und Probleme

Die neue Ostgrenze der EU am Beispiel Polens und der Ukraine. Veränderungen, Herausforderungen und Probleme am 20.04.2009 Die EU hat seit der letzten großen Erweiterungsrunde Anfang Mai 2004 bzw. seit Mitte Dezember 2007, als neun Staaten dem Schengener Abkommen beigetreten waren, eine neue Ostgrenze. Dazu gehören jetzt auch Polen und die Ukraine, zwei Staaten, die früher einen kleinen Grenzverkehr hatten. Für beide Seiten haben sich etliche Fragen aufgetan: Wie verhält es sich mit Grenzsicherung und –kontrolle? Entsprechen die Kontrollen und Verfahren an den neuen U-Außengrenzen den Standards, z. B. in Bezug auf Migranten? ldung Veranstaltungsort: City-Park-Hotel Adresse: Lindenstraße 12 15230 Frankfurt (Oder)

Telefon: Tel.: 0335-5532-0 Fax: Web: E-Mail: E-Mail: rene.granzow@freiheit.org

Veranstalter: Regionalbüro Berlin-Brandenburg der Friedrich-Naumann-Stiftung für die Freiheit für Veranstaltungen in Brandenburg: Adresse: Karl-Marx-Straße 2 14482 Potsdam Telefon: 0 331 / 7019-194 Fax: 0 331 / 7019-198 für Veranstaltungen in Berlin: Adresse: Reinhardtstr. 14-16 10117 Berlin Telefon: 030 / 288778 – 42 Fax: 030 / 288778 – 49

Шенгенська інквізиція

Після того як тему шенгенських віз і «привітності» працівників консульств до українців порушували такі особистості, як Микола Рябчук і Юрій Андрухович, а ще після того, як Тарасові Прохаську у Львові відмовили у візі й вимагали «довести, що він письменник», а ще після того, як на Різдво цього року польські митники затягли на ніч у каталажку молоду викладачку польської мови у Львівському університеті зі звинуваченням у нелегальному перетині їхнього священного кордону, здавалося, що хоч хтось в ешелонах польської влади замислиться про те, що витрачати сили на позитивну промоцію власної держави однією рукою й чинити цілком протилежне іншою буде не зовсім доцільно. Що я маю на увазі? Почну із запитання: пане Яцку Ключковський, для чого ви вивчили українську мову? Щоб спілкуватися з президентом Ющенком чи також щоб вас розуміли прості українці? У консульстві РП у Києві немає такого розуміння: пересічного українця зустрічають принципово на «общепанятном», висловлюючись мовою «виховательки молодьожі» Ірени Карпи, «дєвучки», котрим наступити на болючий мозоль «тризубистого громадянства» вдається перфектно.

Nowa granica wschodnia UE na przykładzie Polski i Ukrainy

Nowa granica wschodnia UE na przykładzie Polski i Ukrainy

Poniedziałek, 20 kwietnia 2009, godz. 19.00

City-Park Hotel, Frankfurt nad Odrą

Obydwie strony stawiają podobne pytania: Jak wygląda kwestia zabezpieczenia i kontroli granic? Jakie jest np. wyposażenie oraz wykształcenie personelu granicznego? Czy kontrole oraz postępowanie na nowych granicach UE odpowiadają standardom np. związanym z migrantami? W jaki sposób Unia będzie wspierać Polskę, aby ta mogła sprostać standardom?

Powitanie oraz moderacja: Dr. Petra Beckmann-Schulz Politolog i redakor z Hamburga

Dyskusja: Juri Durkot Dziennikarz z Lwowa Dr. Zaur Gasimov Institut Historii Europejskiej, Uniwersytet Mainz Więcej

Źródło: www.freiheit.org

МИ ПРАГНЕМО, ЩОБ ЄС ВІДКРИВ КОРДОНИ ДЛЯ НАШИХ ГРОМАДЯН І ВОДНОЧАС САМІ СТАВИМО ЦЕЙ КОРДОН

Останнім часом дедалі частіше з’являються заяви представників українського політикуму про можливе скасування безвізового режиму України з Європою.”Незабаром ми скасуємо безвізовий режим з Європою і виграємо від цього. Це станеться дуже скоро. Можливо, навіть, до Празького саміту 7 травня цього року”, – днями заявив заступник глави Секретаріату Президента, представник Президента у Верховній Раді Ігор Попов. Тож яка ймовірність скасування безвізового режиму і які наслідки це матиме для України, ми поцікавилися в експертів.

Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України: МИ ПРАГНЕМО, ЩОБ ЄС ВІДКРИВ КОРДОНИ ДЛЯ НАШИХ ГРОМАДЯН І ВОДНОЧАС САМІ СТАВИМО ЦЕЙ КОРДОН

Чому житомирському мистецтвознавцю двічі відмовляли у візі до Німеччини?

Чому житомирському мистецтвознавцю двічі відмовляли у візі до Німеччини?

Одним з головних завдань, що постане перед новим президентом (хто б ним не став), – буде зміна ставлення до України, через вибудову єдиної концепції “зовнішньої політики”. Передовсім – для того, аби українці в світі почувалися не другорядною нацією, повідомляють Подробности. Бо ж хоч сьогодні близько 70 відсотків населення країни і пишаються тим, що є “українцями”, – підставу для гордості вони, на жаль, втрачають, коли збираються за кордон. Сьогодні “українське громадянство” – це чималі труднощі на в’їзді до Сполучених Штатів та Європи, це – упереджене ставлення Росії. Це – нескінченні черги в консульствах. За нашими підрахунками, кількість країн, в які без візи можуть потрапити українці, – дорівнює 16. Натомість – без віз в Україну можуть потрапити громадяни 49 країн світу. Чому таке ставлення для країни і така нерівність у правах? Цього тижня пролунали різні заяви і різні пропозиції щодо реакції “офіційної України”, яка мала б вже давно прозвучати у відповідь на таке ставлення до її громадян. Серед варіантів – запровадити платний в’їзд в Україну або ж взагалі – скасувати безвізовий режим. Візові поневіряння українців – досліджував Максим Драбок.

Не треба було пускати?

Безвізовий режим України з Європою буде скасовано найближчим часом, можливо, навіть до 7 травня. Про це заявив заступник глави Секретаріату Президента, представник Президента у Верховній Раді Ігор Попов в ефірі радіо “Свобода” в суботу. “Незабаром ми скасуємо безвізовий режим з Європою і виграємо від цього. Це станеться дуже скоро. Можливо, навіть, до Празького саміту 7 травня цього року”, – зазначив І.ПОПОВ. За його словами, “правоохоронні органи скаржаться, що через те, що європейці заходять до нас без віз, кожні три місяці вони відловлюють якогось “педофіла” чи “маніяка”. “Заїжджаючи в Україну, іноземець показує на кордоні паспорт – 10 секунд – і він пішов. Потім виявляється по базі даних, що його не треба було пускати.

Про «Docudays.ua»

В Києві закінчився 6 міжнародний фестиваль документального кіно з прав людини «Docudays.ua». Приз від творчого журі фестивалю отримав фільм режисера Альони Полуніної «Революція, якої не було». Дія фільму відбувається за рік до президентських виборів. Головні герої фільму – Анатолій та Андрій більше 10 років є членами забороненої політичної організації. Але політика у фільмі – лише тло. В той час як опозиція мріє про владу вже розчаровані в самій опозиції мріють про початок нового життя.

Фільм режисера Ірини Волкової «Всередині» відзначений призом правозахисного журі фестивалю. Як зазначила Ірина: «з 28 хвилин фільму я би викинула половину – люблю знімати коротке кіно».

Нашого цвіту – по цілому світу

“Нашого цвіту по цілому світу”, – тішаться українці своєю поширеністю. Але останнім часом наші співвітчизники стали особливо популярними завдяки різноманітним морським пригодам. От і учора італійський суд засудив 11 моряків українського судна “Меч”. Їх звинувачено у “сприянні нелегальному в’їзду” на територію держави 302 нелегальних мігрантів.

Власником судна-порушника є ТОВ “Карат-Тур”, а прописане воно в порту Маріуполь. 11 березня влада італійського міста Реджіо-Калабріо заарештувала це судно.

Невдалий жарт з Віталієм Клічко. Чи був це жарт?

Віталій Кличко

Не вдалий жарт:) – ось, що відбулося. Пояснюю. 25 березня був день народження у мого брата Володимира, і він вирішив цей день відсвяткувати у вузькому сімейному колі та відвідати концерт ACDC. Аби поздоровити брата та піти з ним на концерт, я прилетів до Франкфурта-на-Майні. Після паспортного контролю, працівники німецької митниці, звернулись з запитанням – чи не ввожу я нічого забороненого до їх країни? На що я відповів, що вже багато років відвідую різні країни світу, і добре знаю правила митного контролю, чітко їх притримуюсь та нічого забороненого при собі не маю. Але митники звернули увагу на мою дорожню сумку Montblanc, що була на плечі та припустили, що її вартість може бути більше задекларованої вартості товарів, що ввозяться в Німеччину, тому й запитали про її ціну. Я пояснив, що давно подорожую з цією сумкою по всій Європі, тому навіть не можу одразу пригадати де й за скільки вона була придбана. Також митники запитали мене про годинник, який був у мене на руці. Я пояснив, що годинник, який я 2 роки тому отримав у подарунок як посол організації “Laureus World Aword” від компанії “IWC”. Вочевидь, цих пояснень щодо моїх особистих речей не було достатньо і працівники митниці їх залишили в себе до з’ясування обставин. Я зв’язав їх зі своїм адвокатом, який зараз займається цим питанням.

З 27 березня по 2 квітня в Києві відбудеться 6 міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. За словами директора фестивалю Геннадия Кофмана, «родзинка буде в тому, що фестиваль таки пройде». Вперше за шість років є нагода побачити повноцінну українську панораму. Організатори відібрали для показу найкращі фільми світової документалістики ( понад 30 робіт –всі вони – українські премєри). Основні конкурси Docudays.ua – творчий та правозахисний. Але в цьому році новинкою є ще й поява студенського жюрі. Під час фестивалю будуть дискусії учасників та майстер – класи для молодих режисерів. Фільми будуть демонструватися в Будинку кіно та в кінозалі Німецького культурного центру Гете – інституту. Учасники фестивалю – відомі в усьому світи кіномитці, а також молоді сценаристи та режисери з країн Європи, Америки, Азії та Африки.

50 Ukrainek w szklarniach

Video

Kilkaset złotych miesięcznie za pracę po szesnaście godzin dziennie – tak wygląda sytuacja kilkudziesięciu kobiet, pracownic szklarni w podwarszawskim Wieliszewie. Kilka dni temu zabrakło im pieniędzy na jedzenie. Kobiety nie mają też paszportów. Właścicielom firmy, Stanisławowi R. i Bogdanowi D., już postawiono zarzuty.

W Wieliszewie mieszka 50 Ukrainek. Wszystkie pracują w szklarniach. Dzień pracy trwa nawet 16 godzin, o wolnych weekendach mogą tylko pomarzyć. O sprawie poinformowali nas widzowie na redakcyjny numer telefonu 022 444 77 77.

Nie miały co jeść, więc poszły żebrać

Паспорт громадянина України вилучають та знищують

Коли українець виїздить за кордон на постійне місце проживання – громадянства він не втрачає. Проте його . Адже так розпорядилося МВС. У наказі Міністра внутрішніх справ України № 1603 від 21.12.2004.:зазначено: «Підлягає також вилученню в таких осіб та знищенню в установленому порядку паспорт громадянина України з відміткою про зняття з реєстраційного облік Але навіщо це робиться, якщо Паспорт, фактично, є єдиним документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України?

Розмова про кордони ІІІ

Спершу, від 1989 року, – звичайне партнерство міст між Фрайбурґом у Брайзґау (тоді ще Західна Німеччина) та Львовом (тоді ще СССР), пізніше, упродовж 90-х років, після того, як впала “залізна завіса”, – навдивовижу жвавий культурний обмін між двома містами – дискусії, ошелешення, спантеличення, розгубленість, але, незважаючи на все це, – продуктивна та вдячна співпраця, і врешті – проект “Розмова про кордони”, гаслом якого стала зустріч двох европейських прикордонних реґіонів, німецько-французького на Верхньому Райні та польсько-українського над річками Сян і Буг. Дві перші зустрічі, 1997 року у Фрайбурзі та 1998 року у Львові, були організовані середовищем українського культурологічного часопису “Ї” та фрайбурзьким товариством “Вест-Ост” за підтримки фонду Гайнріха Бьолля та управління культури Фрайбурзької міської Ради. Матеріали цих двох конференцій були опубліковані у двох числах “Ї” двома мовами.

“що робити?” клієнт вже повинен шукати сам”

Із Чехії, Польщі й Іспанії найбільше нині повертається наших земляків-заробітчан. Українці їдуть додому через те, що, за інформацією Тернопільського центру консультування мігрантів, у ці країни повертаються їхні заробітчани – з розвиненіших держав. – Останнім часом почастішали дзвінки від громадян Західного регіону, які, маючи відкриті робочі візи, наприклад до Чехії, втратили роботу і не можуть працевлаштуватися за кордоном. В Іспанії, аби зберегти робочі місця для власних працівників, держава скоротила квоти для іноземців. Наші земляки тому й повертаються,

У яких випадках варто звернутися до консульської установи України за кордоном?

Метою дипломатичного представництва України за кордоном є захист громадян України та їхнього законного перебування за кордоном у відповідності до українського, місцевого та міжнародного законодавств.

Вам варто звернутись до дипломатичного представництва України:

• Для того, щоб отримати консультацію щодо особливостей законодавства країни перебування або для допомоги в зверненні до державних органів влади країни перебування;

“повинно бути соромно за такі “демократичні” кроки” (О.Білозір)

Народний депутат України Оксана Білозір виступає категорично проти ініціативи Уряду поповнити Пенсійний фонд за рахунок українських заробітчан. Як зазначила депутат, Уряду взагалі повинно бути соромно за такі “демократичні” кроки, адже зазначена категорія наших громадян вимушено виїхали з України на заробітки, оскільки власна держава не змогла забезпечити і створити їм нормальні умови для того, щоб вони могли працювати у власній державі та утримувати себе і свою родину. “Сьогодні майже кожен українець, який працює за кордоном утримує не лише себе, а й часто своїх дітей та батьків, інших родичів. За останніми оцінками сума коштів, які вони пересилають на Україну сягає 10 мільярдів євро. Тож чи має право держава покладати на них ще й додатковий податковий тягар?”

Жертва стереотипів

Убивство Сергія Кудрі може викликати ускладнення українсько-польських відносин

РЕЗОНАНС

Різка реакція українського посольства у Варшаві свідчить про те, що інцидент на дорозі неподалік від Холма може спровокувати чергове напруження у міждержавних відносинах. Зараз, звичайно, важко говорити, на чиєму боці правда, однак українська сторона, схоже, впевнена у своїй правоті, тоді як поляки хочуть представити вбивство Сергія Кудрі як звичайний випадок самооборони.

Польські поліцейські небезпідставно побоюються т. зв. “російської мафії”. Відомо також, що значну частину цих злочинних угруповань становлять вихідці з України. Звичайно, методи боротьби зі злочинцями польська поліція обирає самостійно, однак українські фахівці скептично оцінюють дії поліцейських.
“Можна говорити, що польський поліцейський діяв не як професіонал, – каже начальник УМВС у Львівській області генерал Валерій Строгий. – Я не знаю, чи була необхідність зупиняти автомобіль, але якщо Кудрю вже повалили на землю, то навряд чи була потреба використовувати зброю, а оскільки постріл все ж пролунав, то можна стверджувати, що куля вже була у патроннику. Наші правоохоронці, навіть якщо наздоганяють транспортний засіб, стріляють по колесах, але не в голову людині”.

11. 03. 2009

Київ, Україна

ПРЕС РЕЛІЗ

УКРАЇНСЬКІ МІГРАТИ НЕ ПОВЕРТАЮТСЬЯ В УКРАЇНУ, ТОМУ ЩО ЦІНУЮТЬСЯ У ЄВРОПІ

Фонд Арсенія Яценюка Open Ukraine спільно з Комісією у справах мігрантів Української Греко-Католицької Церкви розпочав діалог щодо проблем міграції в Україні. У круглому столі «Що чекає на українського мігранта після повернення в Україну?» взяло участь понад 60 представників громадських, політичних та релігійних лідерів багатьох конфесій, зокрема: Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви, кардинал; Арсеній Яценюк, народний депутат України, засновник Фонду Open Ukraine; Ендрю Суліван, доктор психології, Денвер, Колорадо; Елла Лібанова, директор Українського центру соціальних реформ;

Проблема останньої хвилі еміграції

Проблема останньої хвилі еміграції сьогодні є однією з найактуальніших для нашої громади, тому з цікавістю прочитав допис пані Василів-Базюк в одному з останніх чисел “Нового шляху” (за 25 грудня). Вітаючи ініціативу почати діалог на цю тему, слід сказати, що сама стаття мене розчарувала. На жаль, ця складна і болюча для української громади тема спрощена до стереотипів. Все поділено на біле і чорне: гарна організована громада, що складається з трьох попередніх еміграцій, і ось тільки ця, остання, нікуди не годиться – не дбають, не працюють у громаді і взагалі не вважають себе українцями. Такий спрощений підхід, без аналізу причин цієї проблеми і пошуку реальних шляхів її розв’язання, ніякої користі не приносить, а тільки поглиблює проблему через взаємні образи.

Українка Фрис не вірить в об`єктивне розслідування її справи

Викладачка Львівського університету ім. І.Франка Ірина ФРИС не вірить в об’єктивне розслідування скарги на дії працівників Лужицького відділу прикордонної служби Польщі у перевищенні службових обов’язків прокуратурою в м. Згожелєц. «Я дуже сумніваюсь, що прокуратура буде взагалі в цьому плані щось робити», – сказала в інтерв’ю УНІАН громадянка України, яку, на її переконання, незаконно затримали польські прикордонники. За словами І.ФРИС, про це, зокрема, може свідчити рішення Згожелєцького суду від 2 березня 2009 р., який не врахував жодних її аргументів та цілковито підтримав позицію польських прикордонників. Вона зауважила, що усвідомлює, наскільки важко довести перевищення службових обов’язків деякими працівниками прикордонної служби, котрі їй погрожували, тиснули на неї та непристойно жартували, оскільки ці дії відбувались без сторонніх свідків. «В Україні немає жодних прав, і вони (прикордонники) не зобов’язані людям із країн “третього світу” показувати закони», – процитувала одне з їхніх висловлювань

База даних для попередження зловживань при видачі віз

Німецький уряд має намір створити спеціальну базу даних для попередження зловживань при видачі віз. Необхідність нововведення пояснюють загрозами безпеці. До більш жорстких правил видачі віз іноземцям, які хочуть в’їхати до Німеччини, призвів скандал 2004 року, коли стало відомо про численні випадки зловживань, насамперед в Україні. Наслідки скандалу загальновідомі: було запроваджено принцип «у разі сумнівів вирішувати на користь безпеки». Тоді також зародилася ідея запровадити спеціальну візову базу даних. Вона має створити систему раннього попередження, яка поліпшить боротьбу проти незаконної видачі віз, нелегальної міграції, торгівлі людьми та тероризму. Потужну хвилю критики проти цих планів спричинило те, що люди, які запрошують іноземців до ФРН, теж повинні будуть реєструватися і підпадати під підозру. Крім того, пропонується, що до бази даних матимуть доступ не лише посольства, а й поліція та спецслужби.

Українці в майбутньому зможуть ефективніше відстоювати свої права у суперечках з прикордонною службою

Представник українського консульства візьме участь в засіданні суду, який розгляне скаргу громадянки України Ірини ФРИС на дії польських прикордонників. Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив консул генерального консульства України в Кракові Олег ФІНОГЕНОВ. Засідання суду призначено на 2 березня в місті Згожелєц (західна частина Польщі). За інформацією консула, у засіданні візьме участь директор бюро Почесного консульства у Вроцлаві Едвард ВОНСЕВИЧ. Як повідомляв УНІАН, 27 лютого районний суд в Згожелєці відмовив українському консульству у Кракові надати державного адвоката для І.ФРИС, яка оскаржує дії польських прикордонників, які затримали її 7 січня за нібито неправомірний в’їзд до Польщі, звинувачуючи їх у перевищенні службових обов’язків. Викладач польської філології Львівського університету ім. І.Франка І.ФРИС в грудні 2008 року тричі проходила контроль прикордонних служб в Польщі, Австрії та Угорщині й жодного разу не була попереджена, що з її національною німецькою візою вона не може їхати транзитом через інші країни Шенгенської зони.

European Borderlands (De)

Berlin 09.03.2009, 20:00 bis 22:00

Podiumsdiskussion: European Borderlands Revolution und Literatur 1989-2009 Allianz Stiftungsforum Pariser Platz 6 10117 Berlin Berlin Brandenburg Beschreibung: Lesung: Volker Braun (Deutschland) Podiumsdiskussion mit: * György Dragomán (Ungarn) * Jaroslav Rudiš (Tschechische Republik) * Olga Tokarczuk (Polen) Moderation: Jörg Magenau Das Jahr 1989 markiert eine Zeitenwende in Europa. Wir wollen in öffentlichen Veranstaltungen die Ereignisse von 1989 in den Blick nehmen und besonders die Bedeutung der Schriftsteller zur Diskussion stellen. Eingeladen sind Autoren, die Zeitzeugen der Ost-West-Trennung und Wiedervereinigung sind und deren Erfahrungen vom Mauerfall und dem Ende des Eisernen Vorhangs bis hin zur Osterweiterung der Europäischen Union reichen.

Криза виганяє українців за кордон

Все більше українців їдуть за кордон у пошуках “кращої долі”.
Популярними напрямками вважаються Росія, Італія, Чехія, Польща,
Угорщина. Попри те, що через кризу конкуренція стає зростає.

Так,
на роботах в Польщі можна заробити від 900 доларів. На збиранні грибів
та ягід у Фінляндії, Данії, Норвегії платять біля 2 000 у.о. Ще більше
можна заробити на рибних промислах Аляски та на нафтопромислах
Норвегії. Догляд літніх людей в Італії – до 1,5 тисячі доларів.

Роботу переважно шукають через знайомих та Інтернет. Втім, після Нового року вакансій стає все менше. Багатьох скорочують, щоб працевлаштувати власних громадян.

Так, чеська влада навіть заохочує іноземців повернутися додому. Тим, хто залишився без роботи, пропонують купувати квиток і платити по 500 євро.

В Міністерстві праці не хочуть прогнозувати варіант, за якого понад три
мільйони українських заробітчан втратять роботу. За словами чиновників, повернення мінімальні, а в Україні вакансії ще є. Тим не менше, вже зараз у безоплатних відпустках перебувають понад півтора мільйона українців, в центрах зайнятості офіційно зареєстровані понад 930 тисяч безробітних.

Більше про те, чи є в українців можливість заробити за кордоном, дізнайтеся з відео ТСН.

Українцям – спрощену процедуру отримання віз!

Десятки листів, сотні телефонних дзвінків, численні спілкування з людьми під час зустрічей на концертах та зібраннях змушують редакцію порушувати найгостріші питання та найболючіші проблеми наших громадян за кордоном, а також в консульствах провідних європейських держав в Україні. Через погану поінформованість єврочиновників про життя іммігрантів перші не знають про численні факти приниження та моральні знущанння стосовно наших громадян. Редакція «Українця» не має наміру замовчувати ці факти, оскільки нашим обов’язком є доносити інформацію до громадськості, щоб згадані негативні явища не ставали нормою у демократичних країнах Європи. Адже єврочиновники зобов’язані дотримуватися прав та свобод людини

Українські заробітчани не повернуться

Олесь Городецький, для УП

Відношення трудових іммігрантів до рідної влади завжди було, якщо не ворожим, то, принаймні, байдужим. Адже саме українську владу, а, точніше, її недолугі дії, іммігранти бачили як єдину причину їхнього вимушеного виїзду за кордон. Винятком, можливо, були часи Помаранчевої революції, коли тисячі українських іммігрантів, практично у всіх великих містах Європи та Америки, підтримали масові протести, а потім і новообраного президента. Ключовим тезисом взаємовідношення держава-іммігрант було і є: “якщо не можете допомогти, то принаймні не заважайте”. Мільйони українців без будь-якої допомоги рідної держави самотужки переживали важкі часи нелегального стану, вивчали іноземні мови, спинаючись на ноги у нових для них і, зовсім не рідних, країнах світу.

Фортеця. Ворота в Шенген

Ярина Боренько

Бачення Європи як фортеці особливо притаманне європейській міграційній політиці. Після хвилі терору європейці хочуть почуватися захищеними від мігрантів, насильства, соціальних вибухів, контрабанди і напливу неякісних товарів. Звідси зростаюча популярність правих, які ратують за зменшення кількості іммігрантів. Після розширення Шенгенської зони Україна стає зовнішнім оборонним валом фортеці Європи. Нелегальна міграція торкатиметься нас дедалі відчутніше, тут осідатиме дедалі більше тих, кого ми не бажаємо бачити так само, як Європа не бажає бачити нас. Європейці враховують факт, що фортеця поки що має багато дірок.

ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ. ЗАРОБІТЧАНСЬКА

Четверта хвиля еміграції дещо відрізняється від трьох попередніх. Більшість людей подалися в дорогу через скрутні економічні умови, що настали після розвалу Радянського Союзу. Основна їх маса має вищу освіту, або технічну спеціальність, володіє англійською мовою, що дає змогу легше знайти роботу за кордоном. Початок четверта хвиля українських емігрантів бере з 1980 року (з початку горбачовської перебудови), коли представники з України почали приїжджати в Канаду. Спочатку прибули майже 10 тисяч українців із Польщі. Під час горбачовської відлиги чимало українців скористалися можливістю відвідати родичів у Канаді. Багато хто з них задекларував себе біженцем і залишився за океаном. Новоспечені емігранти, намагаючись влитися в закордонне суспільство, часто не знаходили спільної мови з представниками старої еміграції.

Центр допомоги громадянам України за кордоном

Робота зі зверненнями громадян є пріоритетним напрямком діяльності Департаменту консульської служби відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, Указів Президента України від 13 серпня 2002 року № 700 „Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення” та від 14 квітня 2004 року № 434 „Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів”, а також дорученням Прем’єр-міністра від 31 березня 2004 року щодо активізації взаємодії та зв’язків з громадськістю у вирішенні проблем громадян. Прийом громадян здійснюється у повній

Позиція: Капіталізм на роздоріжжі — куди тепер?

Ринкова система невід’ємно несе в собі добре відомі вади щодо ефективності. Одним з (таких) факторів є неспроможність враховувати витрати тих, хто не бере участі у фінансових оборутках. Число ж таких екстернальних факторів може бути дуже великою. Схожа ситуація характерна і у відношенні фінансових інституцій. Їхнім завданням є брати на себе ризики, обраховувати можливі власні втрати. Але вони не беруть до уваги наслідки власних збитків для економіки в цілому. Відтак фінансовий ринок „недооцінює ризики” і є „неефективним у системному плані”, про що Джон Ітуел та Ленс Тейлор писали десятки років тому, попереджаючи про високу небезпеку, що несе з собою фінансова лібералізація та перегляд сутності витрат,

Verdict: DEPORTED!!!!!

30 Jan 2009 By Olga Samborka, Berlin

On May 27th at 18.35 a strange man approached seat number 22D of International Ukrainians Airlines airplane, flight 204. His boots did not have laces and were slipping off with every step. Neither did his pants serve him well, as they lacked a belt and were slipping off.  He had no carry-on bags.  He was followed by ten other such strange passengers.  Their  faces revealed that they were on this plane as a result of unusual circumstances.  These were not terrorists, but they were treated like terrorists.  These were regular people, but they weren’t treated like regular people.  In the airplane cabin, they were escorted by security.  They were deportees. Removed from a bus heading from Madrid to Lviv, because of absence of a transit visa for passage through Germany, these Ukrainian seasonal migrant workers were forced into air transportation–into air travel so they couldn’t return to the European Union.  The Berlin airport from which they were deported was the last stop

Україно, ти скажи мені, чому…

Пісня, яку зрозумієш, коли послухаєш. Не зрозумієш, не твоя це доля, не твоя пісня.

Пісню можна послухати тут.

Україна та Молдова є основними джерелами торгівлі жінками та дітьми

Рахункова палата ЄС відзначає складнощі в реалізації програм з боротьби з організованою злочинністю в Україні. Як передає власний кореспондент УНІАН в Брюсселі, про це йдеться у доповіді Рахункової палати ЄС “Ефективність підтримки ЄС в області свободи, безпеки та юстиції для Білорусі, Молдови та України”. “Загальний посткомуністичний перехідний процес в країнах центральної та східної Європи супроводжувався значним зростанням організованої злочинності, зокрема, в області незаконної торгівлі людьми, наркотиками, відмиванні “брудних” грошей”, – йдеться у доповіді. При цьому, зазначається у документі, що Україна та Молдова є основними джерелами торгівлі жінками та дітьми з метою проституції в Європі, а в останні роки посилилася і тенденція торгівлі чоловіками для примусового використання їх на тяжких роботах.

Не ходіть, дівчата, в Європу гуляти!

Андрій Кокотюха для «Телекритики», 02.2009

Змальовуючи лиху долю українських сексуальних рабинь, автори стрічки «Єврорабині» («Інтер») мусять показувати те, чого від них сподіваються.

Документальна стрічка студії «07 продакшн» «Єврорабині. Просто бізнес» (автор Андрій Цаплієнко, режисер Олег Карнасюк), яка вийшла в ефірі «Інтера» 29 січня о 22.20 – продукт власного, тобто українського виробництва. А в Україні, здається, ще не можна вголос заявити, що торгівля собою – не завжди сексуальне рабство, а часом свідомий і добровільний вибір українки, що їде до Європи. Ба більше: саме так буває досить часто. Про що, до речі, обмовився один із героїв фільму, добровільний рятувальник полонянок Ігор Гнат: шукав бранку, знайшов цинічну проститутку, яку цілком влаштовувало таке життя, тож вона здала земляка, котрий хотів її врятувати, своїй же охороні.

Кордон по-європейськи

Краще один раз побачити, ніж сім разів почути. Скористатися цією перевіреною порадою випала нагода під час тренінгу для українських медіа-працівників, що відбувався на базі підрозділів прикордонної варти Республіки Польща в рамках проекту HUREMAS представництва Міжнародної організації з міграції в Україні.

НОВІ РЕАЛІЇ

Захід було сплановано таким чином, що українські журналісти мали досить часу і для неформального спілкування, і для ознайомлення з роботою персоналу прикордонної варти Республіки Польща (ПВРП) в сучасних умовах. Мабуть, не зайвим буде нагадати і про ці умови.

Наприкінці 80-х поляки, мабуть, першими в соціалістичному таборі відчули вітер змін. Свій шлях до них Польща розпочала з реформ та економічної кризи. Старт, безумовно, типовий для країн колишнього Варшавського блоку. Ми ще пам’ятаємо часи, коли наші західні сусіди вимітали з полиць радянських магазинів золото та кавоварки. Ділова активність їхніх «човників» та вантажопідйомність «малюків-фіатів» викликали поблажливі посмішки. Втім, як відомо, часи змінюються, і Польща змінилася разом з ними. Теперішні громадяни Третьої Речі Посполитої перераховують у своїх гаманцях середні зарплати у 1000—2000 доларів, вони захищені військовою «парасолькою» НАТО, є повноправними членами Європейського Союзу і можуть вільно пересуватися просторами Шенгенської зони.

Gegen den politischen Terror in Russland: Solidarität mit den sozialen Bewegungen

Aus aktuellem Anlass wollen wir auf eine Kundgebung vor der Botschaft der Russischen Föderation aufmerksam machen:

Am 19.1.2009 wurden Stas Markelow und Nastja Baburowa in Moskau von einem Killer auf offener Straße erschossen. Der Täter konnte – mitten am Tag im von Überwachungskameras und allgegenwärtiger Polizeipräsenz kontrollierten Zentrum Moskaus unbehelligt in die U-Bahn entkommen. Der erst 34jährige Stas hat seit vielen Jahren in vielen Aufsehen erregenden politischen Justizfällen in Russland die Opfer staatlicher Repression, faschistischer Übergriffe, des Armeeterrors in Tschetschenien verteidigt. Manche dieser Fälle sind über Russland hinaus bekannt geworden, vor allem aber wussten linke und soziale AktivistInnen in Russland selbst, dass sie sich an Stas um juristischen Beistand wenden konnten, wenn sie in Schwierigkeiten waren. Sein Tod ist nicht nur ein Schock für seine Angehörigen und FreundInnen, sondern auch ein weiterer Angriff gegen progressive Bewegungen in Russland. Nastja war erst 25 Jahre alt, aber schon bekannt als kritische Journalistin, die zu Themen wie neonazistischen Strukturen oder Tschetschenien recherchierte. Nastja war auch selbst in verschiedenen sozialen und politischen Initiativen aktiv.

Sonntag, 22.2.09 um 13.30 Uhr im Babylon (Mitte)

Premiere des Films in Berlin einladen:

„Mit einem Lächeln auf den Lippen.

Eine Hausarbeiterin ohne Papiere zieht vors Arbeitsgericht.“

57 min. spanisch/deutsch Ut., Berlin/Hamburg 2008, ein Film von Anne Frisius in Zusammenarbeit mit Nadja Damm und Mónica Orjeda, www.kiezfilme.de/laecheln, Ermöglicht durch die Stiftung Umverteilen, Stiftung Menschenwürde und Arbeitswelt und die Do Stiftung

Am Sonntag, 22.02.2009 um 13:30 Uhr

Kino Babylon (Mitte)
Rosa-Luxemburgstr. 30, 10178 Berlin

Ana S. beschließt nach 3 Jahren unterbezahlter Hausarbeit bei einer Hamburger Familie, dass sie einen angemessenen Arbeitslohn vor Gericht einklagen will – obgleich sie als „illegal“ gilt, weil sie keinen offiziellen Aufenthaltstitel hat…

Європарламент хоче розширити права працівників-нелегалів

Роботодавці, які користувалися послугами нелегальних мігрантів і ошукали їх, будуть зобов’язані заплатити їм за роботу, навіть якщо останні повернулися на батьківщину. Про це йдеться у доповіді Європарламенту. Дебати навколо доповіді Європарламенту про права нелегалів відбулися у вівторок. За словами доповідача – депутата від Італії Клаудіо Фава, країни ЄС мають встановити механізм, за допомогою якого нелегальні працівники змогли б позиватися на своїх роботодавців у разі, якщо останні не виплачують їм зарплату. Для цього заробітчани матимуть змогу надсилати позови не особисто, а через організації, які захищатимуть їхні права.

Нова соціальна проблема

Будь-яка ідеологія існує у контексті свого часу. Це також стосується Йовіалізму (Jovialismus). Нова соціальна проблема виникла у другій половині 70-х років ХХ століття і майже паралельно з першою “дискусією про лінощі”, яка мала місце на фоні економічної кризи того часу і особливо на основі зростаючого масового безробіття. Вихідним моментом дискусії була теза про те, що соціальна проблема, що виникла в період промислової революції, значною мірою може вирішуватись шляхом розбудови і розвитку соціальної держави. Але в сучасній соціальній державі з?явились нові форми “структурної бідності” і недостатньої участі суспільства, які необхідно викорінювати

Берлін, яким його не всі бачать

Д.Храмовник

Цього літа мені пощастило на місяць поїхати в Берлін – нібито навчатися, а насправді – розширити особистісний кругозір. А оскільки моє сприйняття світу є специфічним – я свідомий анархіст – то в першу чергу я приділяв увагу саме проявам ліворадикальних суспільно-політичних процесів в цьому місті. Був я там вперше, нікого не знав, ніяких ділових контактів з місцевими групами не мав. Тож в цьому середовищі я був (перші пару тижнів) чужим, невключеним, “лівим”, і все, що бачив, сприймав відсторонено. А, іще: перш ніж в’їхати у місто, автобус довго рухався по окружній дорозі зі сходу на північ, і майже півгодини понад стіною, що тягнеться обабіч шосе, я бачив будинки, водокачки, шпилі двох телевеж, – і було все це ліворуч. Тож – Берлін Ліворуч.

“Крути – це не круто”

У нас не вміють відзначати нормальних пам”ятних дат. Все дуже просто – легше говорити про давні поразки, аніж новітні перемоги. Але “Крути – це не круто” колись сказав я собі і людям. Бо що це за історична подія така, коли дебіли від влади кинули на вірну смерть (чи на свій захист) безвусих юнаків?! А тепер плачемо, аж сльози по пупах течуть, героїв вшановуємо. А чи потрібні їм наші, не завжди щирі патріотичні скавуління? Навряд чи. Можливо, якби ми хоча б судом громадськості засудили тих, з дозволу сказати, державних діячів, які тупо використали для своїх нікчемних потреб юнацький патріотизм та вірність присязі, може би душам тим чистим і легше в інших світах перебувалося. Але я все ж щодо Студентської революції на граніті кілька слів скажу. Мабуть те саме, що студенти, йдучи під Крути, відчували ми, їдучи тоді до Києва. Тепер я відчуваю свою перевагу, що не опинився в лідерах того здвигу. Не соромно за наслідки. Я розумію, що ми не були готовими до “великого державотворення”. Але добивати гідру були готовими. Хто винен, що цього не відбулося? Мабуть, всі потрохи, і я, зокрема. Але ми ще при силі, і зробимо чимало. Для України, а не для цього зброду, який і сьогодні чомусь називається нашою владою.

http://pantiuk.livejournal.com/

(Не)легальне (не)щастя

Нова ґенерація “нелегалів”

Якщо запитати в українця з західних областей, що він знає про нелегальну працю за кордоном, йому одразу ж спаде на думку той факт, що це явище, власне кажучи, зачіпає майже кожну сім’ю регіону, що навіть хтось чи кілька з його родичів тепер перебувають там, щоб забезпечити нормальне життя решті сім’ї. Якщо ж з питанням про нелегальну зайнятість східноєвропейців звернутися до німця, то виявиться двоякість становища: з одного боку, нелегальну працю характеризують як негативне, хоч вже і масове, явище, з іншого ж – навряд чи можна натрапити на такого німця, котрий хоч раз зустрічався із східноєвропейським нелегальним робітником. Вдаючись до іронічного тону, скажемо: нічого невідомо достеменно. Закономірно також, що “попастися” – рівноцінно із кримінальним злочином, а тому нікуди не зникають переваги, котрі можна отримати завдяки залученню нелегальних робітників в економіку. Отож, увагу на долю нелегальних робітників у Німеччині можуть звернути тільки завдяки випадковості. Така випадковість спіткала Дьорте Люхт,

“Європейці першого і другого сорту” на ринку праці ЄС

Міністри праці та соціальної політики ЄС проводять зустріч у чеському Лугачовіце. Одна з тем обговорення – збереження тимчасових обмежень допуску громадян з “новачків” ЄС на ринок праці деяких старих членів спільноти. Хоча вступ, наприклад, Чехії, Польщі, Словаччини, Болгарії та Румунії до Європейського Союзу і передбачав відкриття кордонів, одразу ж здобути вільний доступ до європейського ринку праці громадянам нових членів ЄС не вдалося.

Аскольд Лозинський: Інтеграція четвертої хвилі

При будь-якій, а тим більше субє’ктивній і до речі, хиткій аналізі, слід подавати джерела, які довели до даного заключення. Тому на початку подаю, що мої завваги та заключення обосновані головно власними спостережeннями, зустрічами і розмовами з українськими громадами відвідуючи 36 країн української діяспори впродовж десяти років. Я свідомий, що власні очевидні спостереження без чогось більшого аж ніяк не кваліфікується науковим дослідженням, одначе труднощі завеликі для наукового дослідження – документів є обмаль, доступ до них обмежений хіба урядовим особам, а формальне писемне опитування складне і не достовірне тому, що більшість „четвертої хвилі” це нелегали

Польські інтелегенти хворим заробітчанам

Коли заробітчанин потрапляє у біду 20.01.2009 послухати 4,31 MB

Мова про драматичні долі деяких українських заробітчан, які перебуваючи у Польщі нелегально, потрапили у пастку відсутності страхування, захворівши.

Якби на шляху цих українців не зустрілися люди доброї волі, то їхня доля була б мабуть іншою, набагто гіршою. Завдяки мас-медіа, поляки знають про те, що сталося з такими заробітчанами, як Світлана Яковлєва, Оксана Проць чи Віталій Снігур.

Серед тих, хто заопікувався постраждалими заробітчанами волонтерка з Католицької акції з підваршавського Воломина Беата Хойнацька та незалежний журналіст Каєтан Врублевський.

Польські прикордонники садять українську інтелігенцію на Різдво за… ґрати

Поляки садять українську інтелігенцію на Різдво за… ґрати

Поляки садять українську інтелігенцію на Різдво за… ґрати Січень22200916:03 Поляки садять українську інтелігенцію на Різдво за… грати 7 січня 2009 року польські прикордонні служби ретельно перевіряли українські автобуси, які їхали з Німеччини в Україну. Оскільки не знайшлося реальних порушників «священного польського кордону», вирішили зупинитися на одній невисокій дівчині, просто вдягненій, скромній та тихій на вигляд. Її звинуватили в нелегальному перетині польського кордону, оскільки в неї була національна німецька мультивіза (короткотермінова), яка, за словами прикордонників, не дає права на проїзд транзитом. На відповідь дівчини, що вона уже тричі здійснила транзит (двічі через Польщу і раз через Угорщину) їй закинули, що вона, звісно, платила хабарі, щоб проїхати транзитом. Парадокс у тому, що ця дівчина є викладачем кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, науковцем, із завершеною дисертацією з польської літератури, і має два паспорти із безліччю різних віз, найбільше віз у Польщу, мета поїздок – наукові стажування та участь у міжнародних конференціях. Молода особа жодного разу не порушила правил перетину кордону, до того ж просила «побратимів-поляків» впустити її до Львова, бо вдома Різдво, там її чекає самотній батько, а 10 січня іспит з польської мови. Поляки ж бо вважають Різдво найбільшим святом, коли треба помагати іншим!

Mit dem Motorrad nach Tschernobyl (Film)/ З мотоциклом на Чорнобиль (фільм)

Was sagt Bombenopfer Theo Kelz der schon öfter mit seiner Tochter in der Ukraine mit dem Bike fuhr über dieses Land:“Ich hab bei meinen Fahrten durch die Ukraine nur positives erlebt.”

Фільм Mit dem Motorrad nach Tschernobyl (Film) було показано на каналі n24 29.12.2008 в 15:12 Uh: Mit dem Ziel Tschernobyl startete die Biker-Tour mit rund 80 Motorrädern in Wien. Auf den mehr als 3000 Kilometern durchqueren die Fahrer die Slowakei, die Ukraine, Weißrussland und Polen.

BILDER:
Ausgewählte Bilder (21 Stück) von der Ukraine Reise 2002 mit dem Motorrad in die Ukraine Kiev gibt

…бездіяльність щодо моряків «Фаїни»

Українські правозахисники звертатимуться до адміністративного суду з позовом відносно Міністерства закордонних справ та Президента України Віктора ЮЩЕНКА щодо їх бездіяльності у визволенні з полону моряків судна “Фаїна”.

Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив правозахисник, керівник Інституту «Республіка» Володимир ЧЕМЕРИС сьогодні під час прес-конференції в УНІАН.

За його словами, що четвертий місяць відповідальні українські посадовці “імітують якусь діяльність, а насправді не роблять нічого, щоб врятувати 17 моряків судна”.

“Це світовий рекорд по бездіяльності влади у питанні захисту своїх же громадян”, – сказав В.ЧЕМЕРИС. За його словами, українська влада вирішила просто забути про проблему «Фаїни» та закликає ЗМІ не згадувати публічно про проблему, щоб не «нашкодити переговорному процесу».

В.ЧЕМЕРИС зауважив, що даний позов стане першим прецедентом у судовій практиці, коли громадяни власне позиваються до влади. “Якщо в українському суді не знайдеться відповіді, є можливість звернутися до Європейського суду з прав люди”, – сказав він.

Пам’яті застрелених в Москві

21 січня 2009 року в Берліні навпроти російського посольства  відбулася акція вшанування пам’яті Насті Бабурової і Станіслава Маркелова (див. фото)

Federal Minister Steinmeier condemns killing of Russian human rights activists

Yesterday Russian human rights lawyer Stanislav Markelov and journalist Anastasia Baburova were murdered in the street in Moscow. Federal Foreign Minister Frank-Walter Steinmeier issued the following statement condemning these murders in Berlin today (20 January):

“I am shocked by yesterday’s murders of Stanislav Markelov and Anastasia Baburova. The Federal Government condemns this cowardly act in the strongest terms.

З Берліна до Києва (з) Зайцем

27 травня 2008 року о 18 годині до літака Міжнародних Авіаліній України (МАУ) рейсом номер 204 на місце 22D прямував дивний чоловік. Черевики йому не трималися на ногах. Він напружувався, щоб не дати їм залишитись позаду нього. Шнурівки годились би, та їх на черевиках чомусь не було. Штани теж з ним не товаришували. Він їх підтримував руками як міг, щоб не спадали. Відсутність паска давалася взнаки. Чоловік не мав при собі паспорта. Не мав жодних дорожніх речей. За ним пересувалось ще десять таких самих дивних пассажирів. Збентеження обличчя виказували незвичність їх присутності в літаку. Це були не террористи, хоча до них ставились, як до террористів. Це були звичайні люди, хоча до них не ставились, як до звичайних людей. В салоні літака до ватаги незвичних пассажирів була приставлена охорона. Це були депортовані.

Mord an Stanislav Markelov und Anastasija Barburova

Mahnwache 21.1., 19 Uhr vor der russischen Botschaft, Berlin

gestern nachmittag wurde in Moskau der Rechtsanwalt und Aktivist Stanislav Markelov auf offener Straße erschossen. Die ihn begleitende Journalistin und Aktivistin Anastasija Barburova wurde so schwer verletzt, dass sie wenig später im Krankenhaus starb. Beide kamen von einer Pressekonferenz zum Fall des Oberst Budanov und waren auf dem Weg zur Metro.

Einige Mitglieder des Ost-West-Arbeitskreises standen seit 1997 in Kontakt zu Stas Markelov. Wir haben seither immer wieder mit ihm zusammengearbeitet, etwa im Zusammenhang mit der Vorbereitung der verschiedenen Veranstaltungen zur Lage in Tschetschenien und den Folgen des Tschetschenien-Kriegs für Zivilbevölkerung und oppositionelle Bewegungen in Tschetschenien und Russland. Im November 2005 war Stas selbst Gast des Bildungswerks und berichtete auf einer Veranstaltung im Kulturkaufhaus KATO von seinen Erfahrungen als in Tschetschenien und Inguschetien tätiger Anwalt.

Einen größeren Bekanntheitsgrad hatte Stas durch die Verteidigung der Interessen der Familie von Elsa Kungajewa gegen Oberst Budanow erlangt. Budanow hatte die junge Frau bei einer Razzia festgenommen und später ermordet. Er ist der höchstrangige russische Militär, der bisher in Russland wegen solcher Verbrechen verurteilt wurde. Obwohl zu einer 10jährigen Freiheitsstrafe verurteilt, wurde Budanow nach wenigen Jahren unlängst frei gelassen. Auf der gestrigen Pressekonferenz vor seiner Ermordung hatte Stas angekündigt, mit juristischen Mitteln gegen die vorzeitige Freilassung vorzugehen.

Stas war nicht nur ein engagierter Menschenrechtsanwalt, sondern ein politischer Anwalt, der eine Vielzahl von Aktivisten unabhängiger sozialer Bewegungen vertrat.

Eine Aufklärung der Verantwortung für diesen weiteren politischen Mord ist nach allen bisherigen Erfahrungen unwahrscheinlich.

Auf Initiative von Amnesty International und Reporter ohne Grenzen findet am morgigen Mittwoch, 21.1.09, um 19 Uhr eine Mahnwache vor der Botschaft der russischen Föderation statt.

“Наші” работорговці в Німеччині

---

ЦІЛКОМ ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ…

Автор: Валентина ПИСАНСЬКА (Франкфурт-на-Майні)

Таке визначення прозвучало під час оприлюднення свідчень у гессенському земельному суді, що у Франкфурті-на-Майні, у справі про обвинувачення семи вихідців з України, а нині громадян Німеччини в нелегальному утримуванні людей, торгівлі живим товаром, відмиванні брудних грошей, несплаті податків. Здається, нинішнє покоління німців починає вивчати географію України не за підручниками, а за місцем народження таких от її громадян: Київ, Черкаси, Полтава, Кременчук, Житомир, Вінниця… Та й суто українські прізвища підсудних не дадуть засумніватися, звідки хлопці родом. У звинуваченні, що зачитувалося під час першого судового засідання упродовж чотирьох годин, членів групи, найстаршому з яких 40 років, названо бандою. А за освітою підсудні — інженер, економіст, учитель, водій…

«Українська трудова міграція: реалії, виклики та відповіді»

Фонд «Open Ukraine» оприлюднив нові дані про українських заробітчан за кордоном під час круглого столу «Українська трудова міграція: реалії, виклики та відповіді»

До Міжнародного дня мігранта, Фонд Арсенія Яценюка «Open Ukraine» організував міжнародний круглий стіл «Українська трудова міграція: реалії, виклики та відповіді». 16 грудня круглий стіл відкрив АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК, Засновник Фонду “Open Ukraine”, Голова Верховної Ради VI скликання (2007-2008 р.р.) та Народний депутат України, який наголосив, що наслідки української трудової міграції є як позитивними, так і негативними. Серед позитивних пан Яценюк відзначив сприяння формуванню середнього класу в Україні та суттєві надходження до бюджету України. Негативними явищами в Україні, на думку Арсенія Яценюка, є відтік кращого трудового потенціалу та розпад сімей мігрантів. «Дані дослідження, які підтримав Фонд, допоможуть сформувати відповідальну міграційну політику та посилити соціальний захист мігрантів.»

Traps for Ukrainian migrant workers

How to avoid slavery abroad

---

By Hanna KHRYPUNKOVA, The Day

---

UKRINFORM photo MANY UKRAINIANS ARE EMPLOYED AS FARMHANDS

Since the start of 2007, around 500 Ukrainian migrant workers have died while doing a variety of jobs abroad, most of them middle- aged men killed on the job. Similar hazards befall women. There are over 300,000 Ukrainian women working in Italy alone. Few of them have jobs that match the terms and conditions that were promised to them when they were being hired. In the last six years the numbers of women in Ukraine who have been hospitalized with severe mental disorders as a result of their employment in Italy have risen tenfold. Portugal, Spain, and Russia long ago topped the list of mortalities among Ukrainian migrant workers, who have died in these countries. Among the risk groups are not only residents of the westerns regions of Ukraine, from where people traditionally go abroad in search of better-paid jobs, but also the Donbas, which produced over 2,000 migrant workers since the start of this year.

Визначення понять «торгівля людьми» та «нелегальне переправлення мігрантів» у міжнародному праві

Проблеми нелегальної міграції і торгівлі людьми привертають сьогодні усе більшу увагу міжнародного та європейського співтовариств. Торгівля людьми (далі –ТЛ), як і нелегальне переправлення мігрантів (далі – НПМ), становить надзвичайно серйозну гуманітарну, економічну та міграційну проблему, так само, як і проблему транснаціональної злочинності. Вищезазначені явища не є новими, але останнім часом вони набули надзвичайного поширення у структурі міжнародної міграції, постійно змінюючись та ускладнюючись. Не випадково з боку урядів багатьох країн та міжнародної громадськості спостерігається стійка тенденція до зростання занепокоєння проявами і наслідками ТЛ та НПМ, а також рішучість у боротьбі з ними.

Соціальні здобутки четвертої хвилі еміграції

Українські осередки в Іспанії

Останнім часом феномен діаспори (а особливо – економічної еміграції четвертої хвилі) все більше звертає на себе увагу вчених: соціологів, істориків, політологів – усіх, хто тією чи іншою мірою досліджує це унікальне явище. Це й не дивно: в епоху глобалізації з її інтенсивними міграціями й активізацією культурно-інформаційного обміну, нівелюванням політичних кордонів все чіткіше проступає істина єдиного простору, який затушовує ідею стійкості культур та існування гомогенних суспільств [3, 138]. Четверта хвиля, яку умовно відносять до діаспорних об´єднань, оскільки вона за своїми особливостями не відповідає багатьом критеріям розвитку діаспори попередніх трьох хвиль, є яскравим прикладом цих унітарних процесів. Особливо, коли йде мова про два найвищі ступені входження в інший етнос – інтеграцію та асиміляцію.

Міграція – проблема чи виклик?

Уже третій рік поспіль наша Церква відзначає День мігранта, який припадає на останню неділю напередодні Різдва. Цього разу це 4 січня 2009 року. Різдвяний період обрано не випадково. Саме тоді особливо гостро відчувається туга за рідною домівкою. Адже Різдво — родинне свято, коли за столом збираються усією сім’єю та згадують тих, хто десь далеко. Церква, як турботлива мати, хоче огорнути опікою усіх. А в особливий спосіб тих, хто не тішиться родинним теплом удома, а зустрічає Різдво в чужих краях.

Українські мігранти закордоном стають свідомими українцями або деградують

Проста відповідь. Показ фільму під такою назвою відбувся 5го січня 2009 року в Берліні. Організали її активісти Ukraine KompetenzZentrum. На зустріч прийшли як українці-берлінці, так і українські гості столиці. Небайдужою до теми виявились і німці.

З коротким вступом до фільму виступив Борис Чукулай. Фільм було зроблено в 2003 році. Актуальність піднятої в фільмі теми заробітчанства не втрачена і сьогодні.

Масовий рух українських заробітчан на історичну батьківщину невдовзі може змінити свій напрямок: на Заході таки легше «пересидіти» фінансову кризу

Власник українського паспорта Андрій В. уже майже півтора десятиліття живе на два доми. Перший із них — у тихому обласному центрі Західної України, другий — у Лондоні. Втім із кожним днем такого життя він щоразу більше сумнівається, котру з його осель варто називати першою. Спробу повернутися додому і розпочати все з нуля він уже робив: як і більшість його колег, одразу ж після Помаранчевої революції. Але швидко зрозумів, що погарячкував — і повернувся до Туманного Альбіону. Причина цього — не тільки роздовбані та неосвітлені західноукраїнські вулиці, таксисти, що не відкривають дверцят перед пасажиром, та необхідність перелізати під залізничними цистернами, аби потрапити з вокзалу додому, — хоча від таких маленьких нюансів дуже швидко відвикаєш у багатій державі. Просто напередодні своїх 40 років дуже важко щось починати заново, особливо якщо перші результати на новому місці в тебе виходять гіршими за попередні.

Initiative Migrationen Transkarpatien

Die ethnisch bunt gemischte Bevölkerung des Südostrands der
Karpaten ist seit Jahrhunderten darauf eingestellt, ihren Lebensunterhalt
durch Saisonarbeit zu verdienen, egal, ob sie gerade zur
Donaumonarchie, der Tschechoslowakei, der Sowjetunion oder
jetzt zur Ukraine gehören. Arbeitsmigration betrifft mehr als die
Hälfte der Haushalte, vor allem auf dem Land.
Die Ankunft von zahlreichen MigrantInnen aus dem Kaukasus,
dem Nahen Osten, Asien und Afrika ist hingegen ein neues Phänomen.
Verständlich wird sie durch die geographische Lage
Transkarpatiens mit gemeinsamen Grenzen mit vier EU-Mitgliedstaaten
: Polen, Slowakei und Ungarn (seit Ende 2007 Schengenländer),
sowie Rumänien. Über das kleinste Oblast der Ukraine
führt nunmehr ganz offenbar der meist genutzte Landweg für
MigrantInnen auf dem Weg nach Westeuropa.
Wer interessiert sich in Transkarpatien
für Migrationsfragen ?

Im Vorzimmer des Schengenraums

Die Erweiterung des Schengenraums auf ihre direkten Nachbarn Polen,
Slowakei und Ungarn hat für die Ukraine schmerzhafte Konsequenzen.
Dieses grosse Land und insbesondere die im äussersten Westen gelegene
Provinz Transkarpatien stehen doppelt unter Druck : Einerseits seitens
der EU, welche die Einreise von MigrantInnen kontrollieren und verhindern
möchte. Andererseits durch die Ankunft von immer mehr MigrantInnen,
die via die Ukraine versuchen, nach Westeuropa zu gelangen.

КНИЖКА “ТHE NATASHA’S”

Марічка Галабурда-Чигрин

КНИЖКА “ТHE NATASHA’S” Віктора Малярика

З підзаголовком “The global sex trade” набрала вже розголосу у світі, оскільки вона написана англійською мовою.

Віктор Малярик пише про траґічну жіночу долю – жінок не лише з України, але з Росії, Молдови, Румунії й інших країн світу. Пише про те, як жінок, радше молодих дівчат, брутально кидають у світ проституції. Використовують і наших землячок в Косово, як тільки і скільки можна – корумповані миротворчі військові Об’єднаних Націй, включно з їх начальством.

Малярик обширно пише про відому мені з Інтернету судову справу групи Тетяни Комісарчук й її чоловіка Валерія, Сергія Межрицького й інших емігрантів з України в ЗСА, які ненегально перевозили українських наївних жінок з Києва почерез Мексико в ЗСА, до Лoс Анджелес і Сан Дієґо вкинувши їх у проституцію.

Книжка вражає тим, що Віктор описує свої зустрічі з тзв. пимпами, мафійозами, й жінками, які відважилися після втечі розповісти про свою долю, називаючи імена тих, хто над ними знущався. Переповісти всі траґічні події просто не можливо, тому раджу всім небайдужим темою торгівлі жінок прочитати цю книжку, де в одному місці Малярик пише, що на жаль “ ніякі закони держав в світі не зупинять торгівлю жінками !” Але закликає уряди держав світу звернути свою увагу на траґедію, яка, як я вже згадувала в цій статті, набрала ще більшого розмаху в світі.

«Auf gepackten Koffern – Leben in der Abschiebehaft»

Im Evangelischen Zentrum in Berlin-Friedrichshain wird am Dienstag (6. Januar, 13.00 Uhr) die Ausstellung «Auf gepackten Koffern - Leben in der Abschiebehaft» eröffnet. Dabei wird an einen tunesischen Flüchtling erinnert, der sich Ende 2007 in der Abschiebehaft Grünau erhängt hatte und am 1. Januar 2008 an den Folgen verstarb, wie die Evangelische Kirche Berlin-Brandenburg-schlesische Oberlausitz (EKBO) am Montag mitteilte. Die Ausstellung soll die persönliche Situation von acht Inhaftierten unterschiedlicher Nationalität darstellen.

Die Schau wird unter anderen von Pröpstin Friederike von Kirchbach eröffnet. Die Ausstellung ist bis zum 23.Januar jeweils montags bis freitags von 8.00 bis 17.00 Uhr zu sehen. Das Evangelische Zentrum befindet sich in der Georgenkirchstrasse 69 in Berlin-Friedrichshain.

Сумний святий вечір в 46 році

Сумний святий вечір в 46 році

Сумний святий вечір
в сорок шостім році
по всій нашій Україні

плач на кожннім кроці

Марічка Галабурда про міграцію, торгівлю людьми і конференцію СФУЖО

МАРІЧКА ГАЛАБУРДА – ЧИГРИН в свої другій після “Україна моя, Україна” книжці-щоденнику “З книги мого життя”, що готується до друку окремим виданням і друкується через газетні видання, торкнулася теми міграції українців іторгівлі людьми.

ЩО УКРАЇНІ З ТИХ МАСОВИХ ВИЇЗДІВ?

За експертними оцінками, мігранти привозять в Україну близько 400 млн. долярів на рік. Дослідження, проведене в 2001 році у Тернопільській області, показало, що надходження від мігрантів становлять 100 млн. долярів на рік.

Сьогодні за межами України працюють майже 30% вітчизняних вчених. За оцінками експертів, таким чином Україна щорічно втрачає до 1 млрд. долярів, і за 15 років тільки в США запатентовано понад 10 відкриттів, зроблених на основі здійснених в Україні робіт.

Нерідкі і драматичні історії українських мігрантів. Тільки в Португалії за період з 2000 по 2002 рік, за даними Уповноваженої ВР з питань прав людини Ніни Карпачової, занотовано 500 смертей українців.

Снігова подорож Берліном.

Новий рік почався гарно, сніжно, навіть ніжно.

З чистим небом і наповненим сонцем містом.

Про заробітчан турбуються «Лелеки»

Новоутворене об’єднання українських трудових мігрантів «Лелеки» згуртувало представників української трудової міграції у різних країнах світу, членів їхніх родин в Україні, громадських діячів, юристів, науковців, активістів правозахисного руху, журналістів, священнослужителів зарубіжних парафій українських церков.

Щоб оголосити про відкриття громадського об’єднання, депутат Верховної Ради першого демократичного скликання Зіновій Дума організував прес-конференцію. На зустрічі з журналістами він наголосив, що творці «Лелек» добре обізнані з проблемами заробітчан за кордоном.

Незнайомка.

Незнайомка (іт. La sconosciuta ) — психологічний трилер італійського режисера Джузепе Торнаторе знятий в 2006 р. У фільмі йдеться про проблеми торгівлі людьми та насильства проти жінок.

Це історія молодої українки Ірини (її грає російська акторка Ксєнія Раппопорт), яка шукає працю прибиральниці в одному із міст півночі Італії, дуже подібному на Трієст.

Демократія за Андруховичем і взагалі.

Німецькі медіа в черговий раз звернулися до “речника” українців в Німеччині пана Андруховича з запитаннями про Україну (див. Spiegel (Шпігель). Письменник, що в черговий раз знаходиться в Берліні на довшу добу, в черговий раз наїхав на українських політиків, українську демократію і український алкоголізм та інші “з Україною разом народжені гріхи”. Німецька чи європейська демократія при цьому не дискутувалась ані журналістом Шпігеля, ані паном Андруховичем. Може пан Андрухович не може зрозуміти не тільки Берлін, а європейську ідею взагалі? Однозначно, чорно-білим емоційним підходом вже не відбутись. Європа не однобока, але майпстрім хоче почути однозначний позитив про себе з контрастом до чогось іншого. Шпінелю це вдалося. Але на на щастя є ще  європейці критичні до європейських процесів, аніж ті, хто має більше шансів на критичне її бачення.

Ось як говорять про свою демократію самі німці (взято з http://diegesellschafter.de, де дискутується тема “In was für einer Gesellschaft wollen wir leben?”, тобто “В якому суспільстві ми хочемо жити?”

Німці задаються питанням, чи є в іхній землі демократія?

Вітання від заробітчан з України

Вельмишановні громадяни Європайського Союзу!

Шановний Шанген!

Дорогі німецькі друзі та подруги!

З нагоди Нового року та Різдва Христового звертаються до вас 10 українців, що постраждали внаслідок інциденту, що стався 25.05.2008 року на німецько-польському кордоні біля Гьорліц.

Із-за невідповідності національних європейських законів шенгенським та грубого порушення німецькими прикордонниками наших прав людини ми опинилися в скрутному становищі.

Події 2008 року, що заслуговують на увагу.

2008 рік як і кожний попередній має свої приємні і неприємні моменти. Останніми можна пронехтувати в гіршому випадку і в дусі позитивного мислення зауважити тільки на тому, що не дратує. Почнемо саме в такому дусі.

Подія перша:

Німеччина надає сприяння проектам захисту прав людини в Україні

Різдво К. (несерйозно-серйозне вітання)

Різдво Католицьке приходить на європейський континент ціленравленно до дітей і дорослих. Кінець грудня кожного року західну частину Європи огортає різдв’яний ажіотаж. Починається „загострення“ консуму. Люди отримують «допінг адреналіну» під час розв’язання проблеми не тільки де знайти відповідні подарунки, але і де взяти гроші, щоб всіх «бешерен». “Бешерен” перекладається з німецької «обдарити». Дуже співзвучно з «обдурити». Так само співзвучно з німецьким «шере» (ножиці). Вистригти чергову дирку в сімейному бюджеті, не знаючи, як її далі заповнити так само співзвучить.

В кінці листопада і початком грудня вся можлива реклама нагнітає відповідну «святкову» атмосферу.

Цінні пожертвування для України

Languages: Цінні пожертвування для України Британський хірург д-р Давід Джексон пожертвував pro humane e.v. ортопедичні прилади для України на суму близько 1 млн $. Мова йде про 140 штучних тазостегнових суглобів з інструментами всесвітньо відомих марок: Джонсон, Хов, Корин, Циммер, а також фіксуючих апаратах, які застосовуються для зламаних кісток марки Ортофікс. Усі апарати нові і раніше ніколи не використовувались. Більшу частину товару, яка транспортувалась до Німеччини, було заарештовано експедиційною агенцією зі Східної Європи. Ця справа вже 4 роки розглядається у німецьких судах та обурює громадськість.

Шангенська рівновага/Schengen-Bilanz.

Ближче до дати річниці пересування Шангенського кордону на схід, до України – ближче до правдивого висвітлення, про що саме йшлося. Для чого ж треба було пересунути кордон на тисячу кілометрів на схід від Німеччини? Вкласти купу грошей в розвантаження одного кордону і стільки в завантаження східного з Україною?

ZDF- друге німецьке телебачення – подало репортаж про один важливий чинник пересування кордонів. Йдеться про так званий “гешефт”, “хандель” або по-науковому про “вільну торгівлю” з її ліберальними щодо кордонів законами.

Ще рік тому поляки не були так вітаними в Німеччині, як це виявилося зараз. Що ж так змінило ставлення до поляків?

Ukraine:borders, migration, visa regime and people (Uk., En., De).

Ukraine Kompetenz Zentrum a.g проводить цикл вечорів на тему “Україна між кордонами: міграція, візовий режим і звичайні люди.” Презентація документального фільму “Проста відповідь” і дискусія.

Зустріч відбудеться 5 січня 2009 року в 18.30 годин за адресою: Берлін-10961, Gneisenaustrasse 2a, під’їзд 3, 1 поверх. Вхід вільний.

Ukraine Kompetenz Zentrum a.g і автор і сценарист фільму Борис Чукулай запрошують на перегляд документального фільму “Проста відповідь” (2004).

EINFACHE ANTWORT /EASY ANSWER

EINFACHE ANTWORT | dokumentarfilm (EASY ANSWER sehe unten)

UA, CZ 2004

Das unabhängige Projekt über die Lage der ukrainischen Gemeinde in Europa.

Warum leben die Millionen von Ukrainern im Ausland? Wofür sind Millionen von Gastarbeitern bereit: für die endgültige Bestätigung des Stereotyps «der Ukrainer ist der Sklave», «der Ukrainer ist der Räuber» oder für die positiven Änderungen zu Hause?

Die Schicksale, Gedanken und Handlungen der unmittelbaren Teilnehmer der Knechtsseite der Geschichte der neuen Ukraine.

Eine Reise mit dem Auto dauerte etwa drei Monate. Es wurde mehr als 50 Stunden des Materials in 26 Städten Europas verfilmt.

Річ(з)ниця шикан, šikan і schikanе

21 грудня 2008 року виповнюється річниця чергової епохальної події. Рік тому Чехія і Польща підписали Шангенську угоду. Підписали неозираючись. Зараз сіли розбиратись, що і до чого.

Чехія.

Перші висновки Міністерства внутрішніх справ Чехії говорять про те, що не підтвердились передбачення про погіршення безпеки і міграції. Німеччина, наприклад, посунула контроль громадян Чехії і Польші на кілька кілометрів всередину країни. Багато людей почало скаржитись на надмірно жорстокий контроль і знущання з боку прикордонної поліції. По-чеськи, як і по-німецьки, це називають одним і тим самим словом “šikanа“, “schikana“. Звідки і до кого воно перейшло, важко сказати, але можна здогадуватись. Речник Міністерства внутрішніх справ Чехії Ганна Мала зауважила, що практика німецьких органів підриває один з основних принципів Шангену і цілого Європейського Союзу – вільне пересування людей. В прикордонних зонах німці завели для чехів односторонні, дуже часті і дотошні перевірки, які фактично відповідають минулим контролям на кордонах. Міністерство внутрішніх справ Чехії звернулося до своїх громадян ще навесні подавати жалоби на такі практики “шикан”.

Міраж, українські прапорці і права людини.

Вчорашня берлінська холоднеча відпустила. Натомість вулиці вкрились вологою, яка відповідно сигналізувала відлигу. Циклічність берлінської погоди іноді можна використати як привід, щоб в холодні дні сидіти за компютером, а в теплі вибігати в місто на довший час. Цього разу не вдалося застосувати випробуваний трюк.

Погода була прийнятною, та виходити не хотілося. В планах було відвідати події з відзначення 60тої річниці прийняття Декларації з прав людини. Їх було оголошено ніяк інакше як святукування. Обіцяли урочистий настрій. Це саме і відштовхувало. Ніяк не налазило на вуха як можна святкувати те, чого немає. Ну немає в світі дотримання прав людини! Важко сказати, який з пунктів декларації дотримується стопроцентно. Записано одне, свідчиться друге. Фольт, обмеження в праві на пересування, насилля над людьми, смертні покарання тощо. Права для вибраних, захист часто символічний.

Berlin: 60 Jahre Allgemeine Erklärung

10.12.1948 – 10.12.2008
60 Jahre Allgemeine Erklärung
der Menschenrechte
60 Jahre nach der Verabschiedung der Allgemeinen
Erklärung der Menschenrechte durch die Generalversammlung
in New York am 10. Dezember 1948 blicken
wir zurück auf die Etablierung von vielen inter na tionalen
Menschenrechtsstandards und die Bemühungen
der internationalen Staa ten ge meinschaft, diese Errungen
schaften umzusetzen.
Was in der Allgemeinen Erklärung proklamiert wurde,
ist aber noch nicht realisiert worden. Die Herausforderung
bleibt, die Lücke zu schließen, die zwischen
den Versprechen der Allgemeinen Erklärung der
Menschenrechte und der Handlungswei se von Regierungen
und anderen Akteuren besteht.
Amnesty International Deutschland und die Friedrich-
Ebert-Stiftung veranstalten am 10. Dezember 2008
mehrere Veranstaltungen an verschiedenen Orten in
Berlin, zu denen wir Sie herzlich einladen möchten.

Human Rights Day in Germany

09.12.2008
Federal Foreign Minister Steinmeier on the occasion of Human Rights Day

Exactly sixty years ago tomorrow (10 December), the United Nations General Assembly adopted the Universal Declaration of Human Rights. This affirmed the universal validity of human rights for the very first time. In this connection, Federal Foreign Minister Frank-Walter Steinmeier issued the following statement in Berlin today (9 December):

“Human rights are one of the most precious assets of human civilization. The adoption of the Universal Declaration sixty years ago was a signal of hope – hope for a world which lay in ruins following the Second World War. But even today, sixty years later, human rights are an unfulfilled promise for many people.

Human Rights Day in Germany

09.12.2008
Federal Foreign Minister Steinmeier on the occasion of Human Rights Day

Exactly sixty years ago tomorrow (10 December), the United Nations General Assembly adopted the Universal Declaration of Human Rights. This affirmed the universal validity of human rights for the very first time. In this connection, Federal Foreign Minister Frank-Walter Steinmeier issued the following statement in Berlin today (9 December):

“Human rights are one of the most precious assets of human civilization. The adoption of the Universal Declaration sixty years ago was a signal of hope – hope for a world which lay in ruins following the Second World War. But even today, sixty years later, human rights are an unfulfilled promise for many people.

МОМи і ми.

Mом (др.-греч. Μῶμος) — в давньогрецькій міфології бог насміхів, злословя і глупоти. Про придирки Мома згадував ще Платон. Тріснув від злості, коли не міг знайти жодного недоліку у Афрофіти.

МОМ – Міжнародна Організація Міграції (eng. International Organization for Migration, IOM).

Рідкий збіг абревіатур.

Моє ближче знайомство з МОМ почалося разом зі справою заробітчан. З тексту статті Тетяни Силіної Третій сорт. Боротьба за перший “наші заробітчани вже дістали юридичну допомогу, яку їм з особистої приватної ініціативи запропонували співробітники київського офісу Міжнародної організації міграції (МОМ). Як розповіла нам одна з його представників Уляна Ванькович, її колега Клаус Волькен, юрист і громадянин Німеччини, добре знайомий із практикою депортації, люб’язно зголосився допомогти десятьом українцям скласти апеляції й відіслати їх у Німеччину. А оперативно і своєчасно пересилати документи з Німеччини в Україну й назад (знову ж у приватному порядку) також люб’язно погодилися співробітники берлінського офісу МОМ”. Натхненна такою приватною заангажованністю представників МОМ я так само натхненно і приватно залефонувала Уляні Ванькович до київського офісу з метою визначитись в подальших діях представників МОМ і можливої допомоги в справі з боку МОМ. Відповідь була однозначною: МОМ не займатиметься справою заробітчан. Таке рішення організації. Все інше – приват.

Your schengen freedom is our humiliation!

Your schengen freedom is our humiliation!
“war” on the Schengen border must be stopped!

Appeal to European civil society about a humiliation of Eastern Europeans on the borders markline, in embassies and inside European Union.

from virtual platforms

Check Point East platform
Ukraine Kompetenz Zentrum

Recently it turns out that a great invisible for the EU citizens “war” on Ukrainian/ European Union borderline has been started. Locations are borders, ports and airports areas near them. “War”, by definition, is accompanied by acts of injustice, violence, punishment, chaos and tears. Unfortunately, with each new law and changes to the way Shengen is enforced, the situation is getting worse, especially on the Ukrainian frontage line. Some example of it highlighted by Ukraine’s visa travails with the EU by Euro news.

Please check mentioned links to be able to follow. We are concerned about humiliation on Eastern European frontier of Schengen border.

We make an appeal to the European civil society to help us stop it!

Human rights under threat!

На блог написали “по долгу служби”.

Цей запис з’явився на Live Journal (http://itinerar.livejournal.com/14496.html?mode=reply)

20.11.2008 під заголовком “ну да, пора би вже нарешті “по долгу служби” шось про мігрантів написати ()”

Ну це ніби кабіння в мою сторону, тому затагнула його на блог. Під тиском пані Уляни Ванькович, яка ряно захищає пана Волкена, які в свого часу допоміг скласти нашим заробітчанам аплікації до відповідних німецьких поліційний інстанцій. Внизу подаю ексенуації пані з Livejournal і мою переписку з паном Волкеном, до чого винудила мене нищевадена стаття, бо мають люди нарешті читати першоджерела, а не поклюпи. А інше, дуже важливе, нацисти вбивали конкретних євреїв, а ми захищаємо конкретних мігрантів. А Ви, шановна, абстрагуєте про мігрантів в своїй Міжнародній Організації по Міграції. Абстрагуйтесь від себе!

Лихо заробітчан. Ч.8. Переговори після.

Щодо українсько-іспанських переговорів

з консульсько-правових питань

26 листопада 2008 року у Києві відбулися українсько-іспанські переговори з консульсько-правових питань за участю представників міністерств закордонних справ, а також інших заінтересованих міністерств та відомств України та Іспанії.

У ході переговорів було опрацьовано широке коло питань, що стосуються забезпечення захисту прав та інтересів громадян двох держав і міграційно-візової проблематики.

Українські мігранти в Чехії (бюлетень )

Цей бюлетень є частиною проекту Інформацією проти нелегальної міграції за підтримки Open Society Fund Praha. Кожен може підписатися на його розсилку, звернувшись до Їтки Полянської: Jitka Polanská <jitka.polanska@clovekvtisni.cz>

Трудова міграція до Чеської Республіки – факти, пропозиції, знаки питання

Тисячі іноземних працівників втрачають роботу

“По долгу служби” і “по долгу честі”.

20 листопада 2008 року паралельно з появою коментарів Уляни Ванькович під статею Лихо заробітчан. Частина 5. Хто захистить заробітчан? на www.livejournal.com під ніком itinerar в 18:27:00 зявляється наступний текст:

“ну да, пора би вже нарешті “по долгу служби” шось про мігрантів написати

спостерігаю цікаву тенденцію в сфері “захисту мігрантів”: тенденцію до ідеалізації об’єкту бажання цього самого захисту.

Віза і прості люди.

Ukraine Kompetenz Zentrum a.g,Берлін проводить зустріч на тему“Україна між кордонами: міграція, візовий режим і звичайні люди.” Презентація фільму “Радуниця” і дискуссія.

Зустріч відбудеться 25 листопада 2008 року в 18.30 годин за адресою: Берлін-10961, Gneisenaustrasse 2a, під’їзд 3, 2 поверх. Вхід вільний.

“Західна Європа повинна щось запозичити з житття, що бурлить в Україні!”, – зауважив якось один німецький режисер після перегляду фільму “Радуниця”.

Лихо заробітчан. Частина 7. Огляд громадської думки

Ukraine Kompetenz Zentrum розпочато незалежне громадське розслідування ситуації, що склалася навкола наших заробітчан в Німеччині. Для початку ми розіслали інформаційний матеріал, в якому намагалися донести тим чи іншим особистостям і огранізаціям про стан справи. Ми не просили про коментарі, але просто інформували  про випадок дискримінації 10 українців в Гьорліц з посиланням на статтю Тетяни Силіної “Третій сорт” (http://www.dt.ua/1000/1550/63269/)
Я зібрала все докупи з метою зробити такий собі огляд громадської думки для початку. Ось деякі цитати з першоджерел.

Лихо заробітчан. Частина 6. Дипломатія.

Справа заробітчан дійшла і до дипломатичних кіл. Тут наводяться деякі посилання на те, що змогла і що не змогла зробити українська дипломатія і як відреагувала на це німецька сторона.

У МЗС обурилися приниженнями українців у Німеччині

Міністерство закордонних справ України направило зовнішньополітичному відомству Німеччини ноту з вимогою розібратися в інциденті, що стався з групою українських громадян, котрі поверталися територією ФРН з сезонних робіт в Іспанії.

Помста?

Прикордонна вишка

Нижче наведена стаття взята з німецької преси. В ній йдеться про вбивство німецьких прикордонників, що було скоєно на них при перевірці багажу петинаючих кордон пассажирів. Вбивство скоєно тими ж самими пассажирами. В першому випадку загинуло двоє цільників. Це сталося в Людвігдорф поблизу Гьорліц. Сім годин пізніше на німецько-швейцарському кордоні українець при наближені до нього цільника застрелив його. Події мали гучний відгук серед прикордонних і цільничих організацій. Була посилена безпека на цих прикордонних пунктах. Але чи не перебільшують прикордонники тепер, кидаючись на кожного українця як потенційного вбивцю і застосовуючи неадекватні способи покарання? А може це просто помста?

Vier Zöllner erschossen

Знущання над українцями в Європі

«Іменем України міністр закордонних справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма можливими заходами полегшити поїздку пред’явника паспорта, надавати йому необхідну допомогу та захист», – двома мовами написано на наших закордонних паспортах. Шкода, що для європейських чиновників міністр закордонних справ України – не авторитет.

Лихо заробітчан. Частина 5. Хто захистить заробітчан?

Розголос справи наших заробітчан в Україні завдяки массовим українським медіа мав щоправда невеликий резонанс серед правників.

Лихо заробітчан. Частина 4. Amnesty International.

- 18 червня 2008 з’являється англійска версія тексту статті: “Third-Rate People”. Це можливість донести інформацію про інциндент з заробітчанами для аборигенів зрозумілою для них мовою.Цей варіант розповсюджується в електронному варіанті серед місцевих журналістів, активістів і організацій (німецьких і діаспорських)

Лихо заробітчан. Частина 3. Хроніка заробітчанина.

Життя людське в Україні як бог дасть. Попав в струмінь, тебе несе. Не попав – винесе. Василь Вовчанський зажди гідно тримає людське обличчя: і коли несе, і коли виносить. Молодий чоловік, “бойко з крові і кості», як сам себе називає, не здається, хоч життя випробовує його не на жарт. Був учасником помаранчевої революції, брав активну участь в політичному житті району та села.

Лихо заробітчан. Частина 2. Віза

Все почалося з візи. Ніби звичайної шангенської, яку видають тисячам. Вона має магічний зелено-малахітовий або доларовий магнетизм в собі. Щось на зразок дуже цінної валюти. Долар теж колись давав відчуття особливе, коли мав свою ціну, навіяну політикою американської експансії в світі. Шангенська віза ще має дочекатися свого падіння на відміну від долара. А поки вона є. Вона цінується як щасливий квиток, що дістається не всім.

Хроніка з Берліна. Частина 1. Хроніка з Берліна.

- Десятеро українських заробітчан були затримані на польсько-німецькому кордоні з звинуваченням у нелегальному транзиті по німецькій території. Над ними знущаються, поводяться несправедливо і врешті-решт видворяють з країни шляхом депортації. Це сталося 27 травня 2008 року.

Лихо заробітчан. Вступ.

Ця історія про лихо українських заробітчан, що спіткало їх по дорозi з Іспаніі додому. Це було мале випадкове лихо, що потягнуло за собою цілий ланцюг лих. Одне лихо – жити в час глобалізаційного лихоліття. Пошук засобів до існування і виживання є вже не просто явищем сьогодення. Це є дійсно лихом. Конкуренція з тими, хто вже схопив більший шматок і не хоче ділитися, ускладнує ситуацію. Робота там, де ти не живеш – ще гірше лихо.

Я ніколи не думала, що таке станеться зі мною в Німеччині…

Целендорф – це район Берліну, відомий як тихе затишне місце. Тут як правило живуть соціально влаштовані бюргери. Гарні особняки. Милі люди. Приємна оазна атмосфера. Тут і знайла помешкання родина з України. Чоловік – науковець. Завдяки успіхам в науковій кар’єрі, німецький інститут залишає його на постійну роботу в Берліні, за чим слідує постійне місце проживання в Німеччині. Сім’я, дружина і дитина, теж в Берліні. Все як в має бути, легально і законно. Ніби мрія української сім’ї на влаштоване стабільне життя здійснюється на очах. І тут раптово сльози, розчарування, почуття безпомічності і незахищенності.

Сіре небо над Берліном для нелегалів

Оксана Степура . чернівчанка, бібліотекар за освітою. Відкрила німецьку сторінку свого життєпису в 2000 році. Подруга-заробітчанка запропонувала замінити її на роботі на період відпустки. Оксана приїхала до Берліна. Тут було вже місце роботи, щоправда, нелегальної. Яким є положення заробічанок у Німмеччині, ми говорили у перерві між її “термінами”.

З яким соусом подавати українську діаспору в Берліні?

Хочемо ми того чи ні, але мусимо на хвилину замислитись, що таке наша діаспора в Берліні. Доля нас закинула на передову відстоювання української сутності як такої, що заслуговує на повагу серед інших спільнот. Ми розділені лінією Шангенської зони з Україною. Ми тут, вона там. Протистояння тих, хто відбувся і тих, кому для цього треба пройти чималий шлях, триває. Визнання України Європейським Союзом не є проблемою тільки України. Це є проблемою і самого ЄС.

Євроньюс про українців на німецькому кордоні

http://www.euronews.net/en/article/11/07/2008/ukraine-s-visa-travails-with-the-eu/

Geld oder Liebe, film

Geld oder Liebe

Viele Kinder in der Ukraine wachsen ohne Eltern auf

schätzte drei bis fünf Millionen Ukrainer arbeiten im Westen, zum größten Teil illegal. Denn oft reicht in der Heimat das Geld nicht aus, um die Familien zu ernähren. Die Kinder der Arbeitsmigranten bleiben zurück, leben meist bei den Großeltern. Sie leiden, weil sie ohne Mama oder Papa aufwachsen müssen.

Де правди шукати?

Де правди шукати?

Думали, що німецький суд – найгуманніший у світі…

Зоряна ФРАНКО

Феміда Німеччини залишається сліпою і глухою до кривди українських заробітчан

“ВЗ” вже писав про 10 українських заробітчан, які, повертаючись з Іспанії, піддалися нелюдським приниженням під час обшуку на німецько-польському кордоні. Через невідповідність шенгенського і німецького національного законодавства українські заробітчани були депортовані з території Німеччини і оштрафовані на більш ніж півтори тисячі євро.

Про бойків на polskieradio.pl

Пошук бойківського коріння http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul90209.html

HUMAN RIGHTS UNDER THE THREATEN on EU border!

HUMAN RIGHT UNDER THE THREATEN on the EU border!
With the current letter we would like to attract the attention of the West European public to the problems arising from the enforcement of the Schengen treaty on its Eastern borders. This problem reached a critical point.

Заробітчани в Європейському Союзі

Чому українські заробітчани часто потрапляють у халепу на території Євросоюзу,
навіть коли їхня праця легальна ?

На запитання української служби ПР чому так діється, відповідає публіцистка з Берліна, активіст із захисту прав людини Ольга Самборська:

http://www.polskieradio.pl

Стаття у “Дзеркалі Тижня” “Третій сорт” http://www.dt.ua/1000/1550/63269/

Права людини в протоколі / Human rights in protocols form.

Протокол з лірично-політичними відступами. 25 червня 2008 в Берліні відбулося зібрання, скликане активістами віртуальної платфоми “Ukraine KompetenzZentrum, Берлін (www.ariadna.uaforums.net). Метою зустрічі було обговорення ситуації, що склалася навколо затримання українських заробітчан на прикордонному пункті Гьорліц (Німеччина), оприлюдненній в статті Таньяни Силіної “Третій сорт”, Дзеркало тижня від 20 червня 2008 року(http://www.dt.ua/1000/1550/63269/).

Welcome! Ласкаво просимо!

Welcome to the blog of autentic news about events which happening everyday around to me in Berlin, in Germany and other countries I am connected to! It possible to read something which I manage to write  inbetween life”s storms.

Ласкаво просимо до блогу, де можна отримати автентичні новини, що трапляються навколо мене в щоденному житті в Берліні, Німеччині або в інших країнах, з якими я пов”язана! А також можна почитати, що вдалося написати між періодами життя, коли безперебійно штормить.

Oliа/Оля

This blog is personal political action/Блог як політична дія

This blog is personal political action to show that the politic can bе made by one person when state or any other systems institution refuse to act in sake of the person and her/his rights. If the state care and control only what the persor obligations and duties are then it left to the person to care of the own rights. This is what I gonne to do with this blog – to care about the right of peple inside the system on example of some cases which happened in my environment.

Цей блог – політична позиція довести, що правозахисну політику може проводити і одна людина, коли система і її інституції відмовляються діяти в ім”я людини. Коли суспільні структури піклуються тільки про добримання обов”язків людей, то піклуватись про їх права залишається обов”язком самої людини. Звідси випливає ідея цього блогу: піклуватися про виконання елементарних прав людини всередині системи, в якій вона живе  .

Jobless and Working poor in the Ukraine: living and surviving.

Great difficulties for some groups of unemployed to find a new regular job accompanied with depreciation of human capital as a such in neucapitalistic conditions. Eerosion of work habits, discouragement and loss of motivation and other consequences of longer spells of unemployment leading to ever declining outflows from unemployment (so-called duration dependence effect) may lead to long unemployment durations before re-employment or to higher outflows to inactivity. In this sense it is already possible to say that the Ukraine successfully adopting all nessesary disadvantages of neoliberal economy which makes it easy to joing European Union and all others important institution. By Olga Samborska

Checkpoiteast platform (www.checkpointeast.info, e-mail:samborska@gmx.de)

В очікуванні саміту “Великої вісімки”.

Німецька преса коментує події навколо підготовки до саміту “Великої Вісімки”. Зібрання проходитиме на початку червня в німецькому Хайлігендамі.

Вєрка Сердючка повеселила німців, але залишилась не розгаданою.

music

Пісенний конкурс Євробачення продовжує бентежити німецькі медія. Відверта східно-європейська інвазія у історично західно-європейську подію сприймається насторожено. Феномен балканізації поп-культури в Європі і ,зокрема, в Німеччині знову заявив про себе на конкурсі, де переможцями стали представники південної і східної Європи або так званого “Остблоку”.

One primitive analysis about one primitive revolution

On December 26 the Ukrainian election will again test this society on its validity to be taken by West or Russia as mainstream media present it. Being astonished of those perfomance “for democratic (orange) Ukraine”, I take my right at least express my personall opinion about the happening in a country , I had a chance to be born and grow up.

The nation determined be xenophobic?

“Tne Czech Republic regards racism, racial discrimination, xenophobia and related intolerance as phenomena which must be resolutely combatted and it places great emphasis on the need for the establishment of conditions for their elimination.” (from the Statement by H. E. Mr. Jan Kavan, Deputy-Prime Minister and Minister of Foreign Affairs, World Conference Against Racism, Racial Discrimination, Xenophobia and Related Intolerance, Durban, South Africa, Sunday 2 September 2001)

The Czech population lives on the territory among the crossroads of Western and Eastern Europe. They considered themselves as pushed to be xenophobic by their geographic location.

Borders from perspective of ex-soviet woman.

Ex-soviet woman and her marginalization as new space-experience after facing borders.

Has borderline a point of reference? If yes, where is it? Where those fatal point after which – suffering, tears, broken lives and sorrow. Nowdays borders are taken so as it were given from the heaven. The reason is quiet trivial: the need to separate one group of people from another. For which reason? To protect prosperity of one from another.

Why Ukrainian revolution doesn’t work.

Why Ukrainian revolution doesn’t work.

Last protests in Ukraine could make somebody think of warming revolution situation on other side of the Europe. The similar thoughts were expressed also by original theoreticians with their believe in some kind of liberation or changes of social order by changing the current system of power. From this point the movement against Kuchma has started.

Ukraine under pressure of capital and absent of it

“Blessfulare those whowere born in transitional period from real socialism to non-real capitalism since they will be satisfied in the heaven”

post-soviet catechisms

Transitional period in ten years can be considered too long for so-called transitional. Unconsciously the need of some stabilization or arriving from point A to point B pushes citizens of transitional countries react appropriately. Ukraine is not exception from the rule and it tries to realize where to it arrives after 10 years “meandering from Egypt trough a desert into Blessing land”. In those time as Ukrainian President Leonid Kuchma tries underline his arriving in point B by binding his corrupted dictatorship, plebiscite tries woke up and pulls or in starting point (return to real-socialism past) or want something completely new. Only what unites all of them is seeking for achieving welfare, but one group wants it for everybody, another – just for chosen. A way for achieving it is also one, universal, the president’s institute of power, which strongly defends national interests.

Invitation to Bohemian forest.

“When freedom destroys order, then desire for order destroys freedom”

Erick Hoffer.

If one would carefully observed what is going on the inhabited areas of Bohemian forests he/she definitely lost orientation what is all those movements in different (sometimes opposite) sides about. Shortly such picture can be described as neurotic state when the expectation doesn’t meet the reality (EU-not-EU-yet; democratic-not-democratic-yet; free-not-free yet).

Eastern European migration to Czech Republic.

History of Eastern Europeans immigration to Czech Republic.

Migration of Eastern Europeans or ex- soviet citizens to Czech Republic

pushed by catastrofical shape of their states which lost direction of

its political and economical development and extremely going down level

of life.