У нас не вміють відзначати нормальних пам”ятних дат. Все дуже просто – легше говорити про давні поразки, аніж новітні перемоги. Але “Крути – це не круто” колись сказав я собі і людям. Бо що це за історична подія така, коли дебіли від влади кинули на вірну смерть (чи на свій захист) безвусих юнаків?! А тепер плачемо, аж сльози по пупах течуть, героїв вшановуємо. А чи потрібні їм наші, не завжди щирі патріотичні скавуління? Навряд чи. Можливо, якби ми хоча б судом громадськості засудили тих, з дозволу сказати, державних діячів, які тупо використали для своїх нікчемних потреб юнацький патріотизм та вірність присязі, може би душам тим чистим і легше в інших світах перебувалося. Але я все ж щодо Студентської революції на граніті кілька слів скажу. Мабуть те саме, що студенти, йдучи під Крути, відчували ми, їдучи тоді до Києва. Тепер я відчуваю свою перевагу, що не опинився в лідерах того здвигу. Не соромно за наслідки. Я розумію, що ми не були готовими до “великого державотворення”. Але добивати гідру були готовими. Хто винен, що цього не відбулося? Мабуть, всі потрохи, і я, зокрема. Але ми ще при силі, і зробимо чимало. Для України, а не для цього зброду, який і сьогодні чомусь називається нашою владою.
(Не)легальне (не)щастя
Нова ґенерація “нелегалів”
Якщо запитати в українця з західних областей, що він знає про нелегальну працю за кордоном, йому одразу ж спаде на думку той факт, що це явище, власне кажучи, зачіпає майже кожну сім’ю регіону, що навіть хтось чи кілька з його родичів тепер перебувають там, щоб забезпечити нормальне життя решті сім’ї. Якщо ж з питанням про нелегальну зайнятість східноєвропейців звернутися до німця, то виявиться двоякість становища: з одного боку, нелегальну працю характеризують як негативне, хоч вже і масове, явище, з іншого ж – навряд чи можна натрапити на такого німця, котрий хоч раз зустрічався із східноєвропейським нелегальним робітником. Вдаючись до іронічного тону, скажемо: нічого невідомо достеменно. Закономірно також, що “попастися” – рівноцінно із кримінальним злочином, а тому нікуди не зникають переваги, котрі можна отримати завдяки залученню нелегальних робітників в економіку. Отож, увагу на долю нелегальних робітників у Німеччині можуть звернути тільки завдяки випадковості. Така випадковість спіткала Дьорте Люхт,
“Європейці першого і другого сорту” на ринку праці ЄС
Міністри праці та соціальної політики ЄС проводять зустріч у чеському Лугачовіце. Одна з тем обговорення – збереження тимчасових обмежень допуску громадян з “новачків” ЄС на ринок праці деяких старих членів спільноти. Хоча вступ, наприклад, Чехії, Польщі, Словаччини, Болгарії та Румунії до Європейського Союзу і передбачав відкриття кордонів, одразу ж здобути вільний доступ до європейського ринку праці громадянам нових членів ЄС не вдалося.
Аскольд Лозинський: Інтеграція четвертої хвилі
При будь-якій, а тим більше субє’ктивній і до речі, хиткій аналізі, слід подавати джерела, які довели до даного заключення. Тому на початку подаю, що мої завваги та заключення обосновані головно власними спостережeннями, зустрічами і розмовами з українськими громадами відвідуючи 36 країн української діяспори впродовж десяти років. Я свідомий, що власні очевидні спостереження без чогось більшого аж ніяк не кваліфікується науковим дослідженням, одначе труднощі завеликі для наукового дослідження – документів є обмаль, доступ до них обмежений хіба урядовим особам, а формальне писемне опитування складне і не достовірне тому, що більшість „четвертої хвилі” це нелегали
Польські інтелегенти хворим заробітчанам
Коли заробітчанин потрапляє у бідуЯкби на шляху цих українців не зустрілися люди доброї волі, то їхня доля була б мабуть іншою, набагто гіршою. Завдяки мас-медіа, поляки знають про те, що сталося з такими заробітчанами, як Світлана Яковлєва, Оксана Проць чи Віталій Снігур.
Серед тих, хто заопікувався постраждалими заробітчанами волонтерка з Католицької акції з підваршавського Воломина Беата Хойнацька та незалежний журналіст Каєтан Врублевський.
Польські прикордонники садять українську інтелігенцію на Різдво за… ґрати
Поляки садять українську інтелігенцію на Різдво за… ґрати
Поляки садять українську інтелігенцію на Різдво за… ґрати Січень22200916:03 Поляки садять українську інтелігенцію на Різдво за… грати 7 січня 2009 року польські прикордонні служби ретельно перевіряли українські автобуси, які їхали з Німеччини в Україну. Оскільки не знайшлося реальних порушників «священного польського кордону», вирішили зупинитися на одній невисокій дівчині, просто вдягненій, скромній та тихій на вигляд. Її звинуватили в нелегальному перетині польського кордону, оскільки в неї була національна німецька мультивіза (короткотермінова), яка, за словами прикордонників, не дає права на проїзд транзитом. На відповідь дівчини, що вона уже тричі здійснила транзит (двічі через Польщу і раз через Угорщину) їй закинули, що вона, звісно, платила хабарі, щоб проїхати транзитом. Парадокс у тому, що ця дівчина є викладачем кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка, науковцем, із завершеною дисертацією з польської літератури, і має два паспорти із безліччю різних віз, найбільше віз у Польщу, мета поїздок – наукові стажування та участь у міжнародних конференціях. Молода особа жодного разу не порушила правил перетину кордону, до того ж просила «побратимів-поляків» впустити її до Львова, бо вдома Різдво, там її чекає самотній батько, а 10 січня іспит з польської мови. Поляки ж бо вважають Різдво найбільшим святом, коли треба помагати іншим!
Gast-arbeit-keit /Заробітчанство 