Про сучасну українську міграцію

Роль, яку відіграли видатні представники української діаспори у збереженні історико-культурної спадщини України, активізації її політичного життя, їх значення для гідного представлення України та українства на міжнародній арені, зрештою, для формування її сприятливого іміджу, безперечно, важко переоцінити. Але зараз я хотіла б звернути увагу на “пересічних” українських іммігрантів новітньої доби, хто з тих чи інших причин, в основному соціально-економічних, працює за кордоном. Саме на тих іммігрантів-новоприбульців, які ще не встигли стати діаспорою, тобто повноправними громадянами країни поселення, які можуть об’єднуватися в організаційні структури, що представляють інтереси цих громадян як етнічної спільноти на світовій арені.

Як відомо, в українській еміґрації виокремлюють три хвилі переселенського руху: першу – з початку 70-х років ХІХ ст. до початку Першої світової війни; другу – період між двома світовими війнами; третю – Друга світова війна та повоєнні роки; і четверту – новітню хвилю української трудової міграції, яка вперше в історії України виникла в період творення української державності.

Border Speaking

40 public-viewing along the border

Border Speaking is a travelling event that took place along the former Schengen-border during the summer of 2009. In cooporation with local partners (associations, municipalities, centres of culture, etc.), the documentary film «La frontière intérieure» has been transported and shown in 40 different places on the border from the Baltic to the Adriatic sea. This film is based on the portraits of 7 border inhabitants from 7 different countries who tell us about their life and particular destiny regarding the development of the border. They are sharing their memories, oscillating between their desire to forget and their need to remember the complex history, 20 years after the fall of the iron curtain.

° from 20 July to 20 October

Україні прикро, коли з її громадян у Чехії роблять рабів

http://www.tor.cn/chinfootball/dw

Авторитетна чеська газета “Лідове новіни” опублікувала статтю “Тисячі чужинців потрапили у Чехії в рабство”. Згадані там факти прокоментував “Німецькій хвилі” радник посольства України у Чехії Олексій Зарицький.

У статті “Лідове новіни” від 6 серпня 2009 року йдеться про те, що з огляду на кризу чехи не видають заробітчанам дозволів на працю, але тисячі українців працюють “по-чорному”, бо все забезпечено “клієнтами”, які підкуповують чеських урядовців. Радник посольства України в Чехії Олексій Зарицький каже, що це прикрі факти і Україна робить усе можливе, щоб цього не було:

“Нам дуже прикро, що чеські бізнесмени таким чином поводяться з українськими громадянами. Вони діють на території Чехії. У кожній державі є свої поліція, Міністерство внутрішніх справ, які можуть припинити діяльність будь-якого угруповання. Очевидно, тут питання більш широке, і ми, звичайно, в контакті з МВС Чеської Республіки, яке займається цим на постійній основі”.