European Borderlands (De)

Berlin 09.03.2009, 20:00 bis 22:00

Podiumsdiskussion: European Borderlands Revolution und Literatur 1989-2009 Allianz Stiftungsforum Pariser Platz 6 10117 Berlin Berlin Brandenburg Beschreibung: Lesung: Volker Braun (Deutschland) Podiumsdiskussion mit: * György Dragomán (Ungarn) * Jaroslav Rudiš (Tschechische Republik) * Olga Tokarczuk (Polen) Moderation: Jörg Magenau Das Jahr 1989 markiert eine Zeitenwende in Europa. Wir wollen in öffentlichen Veranstaltungen die Ereignisse von 1989 in den Blick nehmen und besonders die Bedeutung der Schriftsteller zur Diskussion stellen. Eingeladen sind Autoren, die Zeitzeugen der Ost-West-Trennung und Wiedervereinigung sind und deren Erfahrungen vom Mauerfall und dem Ende des Eisernen Vorhangs bis hin zur Osterweiterung der Europäischen Union reichen.

Криза виганяє українців за кордон

Все більше українців їдуть за кордон у пошуках “кращої долі”.
Популярними напрямками вважаються Росія, Італія, Чехія, Польща,
Угорщина. Попри те, що через кризу конкуренція стає зростає.

Так,
на роботах в Польщі можна заробити від 900 доларів. На збиранні грибів
та ягід у Фінляндії, Данії, Норвегії платять біля 2 000 у.о. Ще більше
можна заробити на рибних промислах Аляски та на нафтопромислах
Норвегії. Догляд літніх людей в Італії – до 1,5 тисячі доларів.

Роботу переважно шукають через знайомих та Інтернет. Втім, після Нового року вакансій стає все менше. Багатьох скорочують, щоб працевлаштувати власних громадян.

Так, чеська влада навіть заохочує іноземців повернутися додому. Тим, хто залишився без роботи, пропонують купувати квиток і платити по 500 євро.

В Міністерстві праці не хочуть прогнозувати варіант, за якого понад три
мільйони українських заробітчан втратять роботу. За словами чиновників, повернення мінімальні, а в Україні вакансії ще є. Тим не менше, вже зараз у безоплатних відпустках перебувають понад півтора мільйона українців, в центрах зайнятості офіційно зареєстровані понад 930 тисяч безробітних.

Більше про те, чи є в українців можливість заробити за кордоном, дізнайтеся з відео ТСН.

Українцям – спрощену процедуру отримання віз!

Десятки листів, сотні телефонних дзвінків, численні спілкування з людьми під час зустрічей на концертах та зібраннях змушують редакцію порушувати найгостріші питання та найболючіші проблеми наших громадян за кордоном, а також в консульствах провідних європейських держав в Україні. Через погану поінформованість єврочиновників про життя іммігрантів перші не знають про численні факти приниження та моральні знущанння стосовно наших громадян. Редакція «Українця» не має наміру замовчувати ці факти, оскільки нашим обов’язком є доносити інформацію до громадськості, щоб згадані негативні явища не ставали нормою у демократичних країнах Європи. Адже єврочиновники зобов’язані дотримуватися прав та свобод людини

Українські заробітчани не повернуться

Олесь Городецький, для УП

Відношення трудових іммігрантів до рідної влади завжди було, якщо не ворожим, то, принаймні, байдужим. Адже саме українську владу, а, точніше, її недолугі дії, іммігранти бачили як єдину причину їхнього вимушеного виїзду за кордон. Винятком, можливо, були часи Помаранчевої революції, коли тисячі українських іммігрантів, практично у всіх великих містах Європи та Америки, підтримали масові протести, а потім і новообраного президента. Ключовим тезисом взаємовідношення держава-іммігрант було і є: “якщо не можете допомогти, то принаймні не заважайте”. Мільйони українців без будь-якої допомоги рідної держави самотужки переживали важкі часи нелегального стану, вивчали іноземні мови, спинаючись на ноги у нових для них і, зовсім не рідних, країнах світу.

Фортеця. Ворота в Шенген

Ярина Боренько

Бачення Європи як фортеці особливо притаманне європейській міграційній політиці. Після хвилі терору європейці хочуть почуватися захищеними від мігрантів, насильства, соціальних вибухів, контрабанди і напливу неякісних товарів. Звідси зростаюча популярність правих, які ратують за зменшення кількості іммігрантів. Після розширення Шенгенської зони Україна стає зовнішнім оборонним валом фортеці Європи. Нелегальна міграція торкатиметься нас дедалі відчутніше, тут осідатиме дедалі більше тих, кого ми не бажаємо бачити так само, як Європа не бажає бачити нас. Європейці враховують факт, що фортеця поки що має багато дірок.

ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ. ЗАРОБІТЧАНСЬКА

Четверта хвиля еміграції дещо відрізняється від трьох попередніх. Більшість людей подалися в дорогу через скрутні економічні умови, що настали після розвалу Радянського Союзу. Основна їх маса має вищу освіту, або технічну спеціальність, володіє англійською мовою, що дає змогу легше знайти роботу за кордоном. Початок четверта хвиля українських емігрантів бере з 1980 року (з початку горбачовської перебудови), коли представники з України почали приїжджати в Канаду. Спочатку прибули майже 10 тисяч українців із Польщі. Під час горбачовської відлиги чимало українців скористалися можливістю відвідати родичів у Канаді. Багато хто з них задекларував себе біженцем і залишився за океаном. Новоспечені емігранти, намагаючись влитися в закордонне суспільство, часто не знаходили спільної мови з представниками старої еміграції.