Про автора

Ольга Самборська.

Народилася в сім’ї насильно виселених в 1951 році з Західної Бойківщини (теперішня територія Польщі) бойків. Місце народження – смт Криве Озеро Миколаївської області. Другою батьківщиною стали Бескиди, спогадами про які жили рідні. Вихована в оточені вишуканої бойківської переселенської культури, вже в юні роки відчула благословення народитись серед свідомих своєї тотожності і культури бойків. Як стала на самостійну дорогу, почала вивчати замовчувану в ті часи історію переселення бойків. Після закінчення кафедри генетики Київського держуніверситету ім. Т.Г. Шевченка, навчалась в аспірантурі інститут клітинної біології та генетичної інженерії. Але голос самотньої батьківщини батьків за межами України манив в далекі краї. В 90-ті роки подорожувала Польщею, Словакією, Чехією, де відкрила подібності між бойківською говіркою, якою розмовляли батьки і над яким насміхалися місцеві жителі півдня України, і словацькою, чеської і польської мовами. Тож відчувала себе вдома і в Україні, і за кордоном.

Згодом відкрилися откровення бойківської історії, яка писана між політичними кордонами багатьох центральноєвропейських країн. Дослідження цієї історії довели до Берліна. Тут відкрились обриси української діаспори, переповненої переселенцями з Західної Бойківщини, Закерзоння, тільки тепер вже з іншого боку українського кордону. Її батьківщина набрала інших меж, в яких Україна і діаспора зливались в одну близьку душі живу форму.

Поза дослідницькою діяльністю, їй важко було не помітити знущання і несправедливість, які терпіли на собі українські заробітчани за кордоном. Під час перебування в Чехії, створила громадську організацію з захисту прав мігрантів. В 2006 році організувала міжнародну конференцію на тему “Медіа і ксенофобія” з акцентом на дискримінаційних аспектах чеських медіа по відношенню до українців та інших іноземців в Чехії.

Після переїзду до Німеччини продовжила правоохоронну і публіцистичну діяльність з захисту прав українців. Стала ініціатором юридичного захисту постраждалих від прикордонної поліції на польсько-німецькому кордоні заробітчан-бойків. Справа набула розголосу в Україні і Німеччині. Своєю публіцистичною діяльністю, зокрема в інтернет- просторі, намагаюсь сприяти утвердженню якісного іміджу українця за кордоном. Досліджую життя українців в діаспорі і сприяю створенню розширеного українського інформаційного простору у всесвітній віртуальній мережі. Закладені мною онлайнові портали Домів — сторінка українців-закерзонців та їх нащадків, Імміграда — закордонний часопис для українців, Материнка — портал для української недільної школи користуються популярністю не тільки серед українців закордону, а й в Україні.

Поруч з публіцистичною діяльністю, є організатором різних подій з акторами українського політикуму і культури в Берліні. Організувала перший виступ групи “Гайдамаки” в Берліні, вивела українців на берлінський міжнародний Карнавал Культур, познайомила німців з українським дисидентом Євгеном Сверстюком. Беру активну участь в політичному житті німецької столиці як член партії Зелених, акцентуючи увагу на проблемах української громади в Німеччині і мотивую українців до політичної активності. Є фундатором і керівником робочої групи з захисту прав українців в Німеччині “Ukraine Kompetenz Zentrum“ (www.ukz-berlin.de). Співпрацюю з німецькими журналістами в тематиці українського заробітчанства. Виступила продуцентом фільму “В тіні нелегальної міграції” про долю українських заробітчанок в Німеччині та їх дітей в Україні.

Але все це віддала за можливість повернути до життя батьків і брата, яких занадто рано забрано від мене. Живу для дітей, Зоряни і Вадима, а також для всіх тих, кому небайдуже.

2 Comments to “Про автора”

  1. 2 – 17 жовтня 1990 року – учасник студентської акції громадянської непокори – голодування (http://www.lvivpost.net/content/view/1720/246/)

    РЕСПЕКТ !!

  2. Dobroho dn’a Vam, Ol’a.
    Ija v zaxvati vid Vas i vid Vashoji dijal’nosti!!
    …If you remember, we met each other in France, as I am a leader of the Ensamble of bandurists Tsarivny from L’viv.. You came for our concert at the church..
    Now we are in Ukraine doing our regular work: study, repetitions, etc..
    About the tour in France we have the best memory..
    I wish you the best, hoping for your answer.

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out /  Change )

Google photo

You are commenting using your Google account. Log Out /  Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out /  Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out /  Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: